Вирок № 42468987, 16.10.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3445/14-к

1-КП/415/368/14

ВИРОК

Іменем України

16.10.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Стрільцова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 16 листопада 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.27 ч.5 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 УК України, з випробуванням на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

10 липня 2014 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2», по АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав - конкурне сідло, вартістю 3500 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілого ОСОБА_2, завдана останньому майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом поверення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, з проникненням у інше приміщення, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання і за місцем мешкання - має позитивну побутову характеристику (а.с.47), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який позитивно характеризується у побуті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи відстуність тяжких наслідків від скоєного та відшкодовання майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваному суворого покарання не наполягав, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний та корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, в період терміну випробування та відбування покарання за попереднім вироком суду за скоєння аналогічного злочину, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи відстуність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодовання заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розкриття злочину, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, який у судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, і, одночасно, з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання останнього, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, на мінімальний термін, передбачений санкцією ст.185 ч.3 КК України.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 листопада 2012 року (а.с.43-44), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 листопада 2012 року.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 19 вересня 2014 року (а.с.61), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, і зазначене питання у судовому засіданні учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, було проведено судово-товарознавчу експертизу за №484/7 від 26 серпня 2014 року (а.с.26-30), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 491 гривню 92 копійки (а.с.31), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі

конкурне сідло, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.21-22),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 листопада 2012 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді домашнього арешту.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

491 (чотириста девяносто одну) гривню 92 копійки за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

конкурне сідло, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,

- повернути потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: