Вирок № 42468974, 29.05.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/749/14-к

1-КП/415/170/14

ВИРОК

Іменем України

29.05.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Швиденка О.С.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого на посаді начальника дільниці ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля», не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.272 ч.2 КК України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3, займаючи, на підставі наказу директора ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля» №279-к від 09 квітня 2010 року, посаду начальника дільниці №4, у зв'язку з чим, достименно знаючи, що, починаючи з лютого 2013 року, у зв'язку з відсутністю ринку збуту та зниженням об'ємів відвантаження вугілля, добича корисних копалин у працюючий, з 27 грудня 2011 року, 1 південній лаві пласту L2? горизонту 885 м, згідно Паспорту виїмкової дільниці, з якого вбачається, що нормативна добича вугілля має складати 1052 т за добу, а нормативна швидкість відходу лави - 79,4 м на місяць, зменшилась, і, відповідно, зменшилась і швидкість посування лави до 5-6 м на місяць, будучи особою, зобов'язаною дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, ігноруючи зміну горно-геологічних умов вуглевидобутку в період вимушеного простою очисного забою, в порушення вимог нормативних актів, регламентуючих та визначаючих правила безпеки під час ви конання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, зокрема, ст.14 Закону України «Про охорону праці», ст.41 Гірничого закону Україні, п.п.IV.1.1, IV.1.17, IV.4.11, IV.5.1, IV.5.5, 1V.5.15, IV.5.16, VII, V.3.1, V.4.1, V.4.5, V.4.17, V.4.25 Правил безпеки у вугільних шахтах, п.п.8.1.14, 8.1.22, 8.2.6 Правил технічної експлуатації вугільних шахт, п.п.9.27.1, 9.27.3, 9.27.9, 9.27.10, 9.27.12, 9.27.14 Системи управління виробництвом та охороною праці у вугільній промисловості України, п.п.2.1.3, 2.2.4, 2.2.8, 2.3.4, 2.8, 2.9, 2.13, 2.14, 2.21, 2.25 Посадової інструкції начальника дільниці №4, володіючи, відповідно до висновків судової гірничо-технічної експертизи №3751/21 від 09 грудня 2013 року, технічною можливістю запобігти настанню події смертельного травмування, не вніс пропозицій, з метою посилення кріплення ніш очисного забою за умов низької швидкості посування, по розробці відповідних доповнень до Проектно-технологічної документації та Паспорту виїмкової дільниці, у зв'язку з чим, 28 квітня 2013 року, о 10 години 20 хвилин, під час виконання робіт з піддирки вентиляційного штреку, виймання верхньої та нижньої ніші і видачи арочного кріплення по конвеєрному штреку, - кріплення кровлі верхньої ніші 1 південної лави пласту L2? горизонту 885 м, не витримало навантаження, внаслідок чого стався вивал породи з кровлі верхньої ніші, заподіявши гірничому очисного забою - потерпілому ОСОБА_5, що виконував наряд на виймання верхньої ніші, зачистці вугілля під забоєм та верхнім приводом конвеєра у верхній ніші, тілесні ушкодження у вигляді - садна голови, спини, верхніх кінцівок, крововиливів грудної клітини, крововиливів у м'язи груднини, множиних крововиливів передньої поверхні грудної клітини, множиних дрібноточечних, дрібноочагових крововиливів у шкіру лобу, обличчя, вік, шиї, надпліч, рук, єднальної тканини очей та слизової, гострого здуття легень, гострої очагової альвеолярної емфіземи легень, карминового набряку легень, дрібноочагових крововиливів у тканину легенів, венозного повнокров'я і паренхіматозної дистрофії внутрішніх органів, механічної асфіксії від здавлення грудної клітини та живота, від яких настала смерть останнього.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.272 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова та моральна шкода відшкодовані повністю. У скоєному - щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, доведено і органи досудового розслідування вірно та обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.272 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, являючись особою, зобов'язаною їх дотримуватися, що спричинило загибель людини.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.272 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.том 2 а.с.188), працевлаштований - працює у ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля» і має позитивну виробничу характеристику (том 2 а.с.189), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 2 а.с.184).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.272 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і є злочином проти безпеки виробництва, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням повного відшкодування заподіяних збитків і думки потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, в тому числі, одночасно, враховуючи, що вчинений злочин є злочином з необережності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному, активної поведінки останнього щодо розкриття кримінального правопорушення, а також, враховуючи відсутность обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, одночасно, враховуючи позитивні виробничи характеристики та виробничи нагороди і відзнаки обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст.69 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання за ст.272 ч.2 КК України, без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією зазначеної статті, - у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 28 січня 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання (том 2 а.с.159-164), суд не вбачає, і зазначене питання учасниками кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - судової гірничо-технічної експертизи №3751/21 від 09 грудня 2013 року (том 2 а.с.126-134), витрати на залучення експертів - у сумі 2796 гривень 80 копійок (том 2 а.с.125), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

копії з Журналу інструктажів на 2 аркушах, копія особової картки ОСОБА_5 на 1 аркуші, копії нарядів на 3 аркушах, копія повідомлення на 1 аркуші, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12013030240001522 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 (том 1 а.с.12-13,14,15-17,18),

- підлягають збереженню в матеріалах кримінального провадження №12013030240001522 відносно обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.272 ч.2 КК України, та призначити йому покарання, на підставі 69 КК України,- у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

2796 (дві тисячи сімсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок за проведення судової гірничо-технічної експертизи.

Речові докази по справі:

копії з Журналу інструктажів на 2 аркушах, копію особової картки ОСОБА_5 на 1 аркуші, копії нарядів на 3 аркушах, копію повідомлення на 1 аркуші, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12013030240001522 відносно обвинуваченого ОСОБА_3,

- зберігати в матеріалах кримінального провадження №12013030240001522 відносно обвинуваченого ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: