Ухвала суду № 42465555, 22.01.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/711/14-ц Номер провадження 22-ц/786/174/15Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Буленка О.О., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника відповідача Мухан Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Оржицького районного суду Полтавської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про вчинення певних дій,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Оржицького районного суду Полтавської області про вчинення певних дій.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05.08.2014 р. визначена підсудність вказаної позовної заяви Хорольському районному суду Полтавської області (а.с. 5).

17.10.2014 р. позивач направив до Хорольського районного суду Полтавської області доповнення до позовної заяви (а.с. 29).

05.11.2014 р. позивач направив до вказаного місцевого суду позовну заяву (доповнення) до Оржицького районного суду Полтавської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про вчинення певних дій (а.с. 38-39).

12.11.2014 р. позивач направив позовну заяву (доповнення) (а.с. 45-46).

03.12.2014 р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за чотири дні невикористаної щорічної основної відпустки залишити без розгляду (а.с. 79).

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Оржицького районного суду Полтавської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про вчинення певних дій - закрито в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснено позивачу, що він має право звернутися із даним позовом в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить вищевказану ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу, місцевий суд виходив з того, що позивач ОСОБА_3 є суддею Оржицького районного суду Полтавської області, тобто перебуває на публічній службі, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в тому числі і стягнення заборгованості із заробітної плати. Оскільки між сторонами виник спір, пов'язаний з проходженням ОСОБА_3 публічної служби на посаді судді, даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно п. 30 постанови № 3 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. за змістом частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 17 КАС компетенцйія адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Предметом спору, що виник між сторонами, є саме проходження суддею місцевого суду публічної служби, правові засади якої визначені спеціальним Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р.

Доводи позивача про те, що питання виплати заробітної плати, забезпечення меблями та надання відпусток не є публічно-правовим спором, оскільки не є складовою проходження публічної служби у розумінні КАС України, а є забезпеченням трудових прав працівника, тому позовні вимоги є цивільно-правовими, що виникають із трудових відносин, не заслуговують на увагу, оскільки розділ ІХ «Забезпечення судді» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме статті 129, 130, 133 визначають порядок виплати суддівської винагороди, надання відпустки, забезпечення потреб судді, пов»язаних з його діяльністю. Частина 2 статті 130 Закону передбачає, що суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами. Таким чином вбачається, що предметом спору є спір, що виник при проходженні суддею публічної служби, правові засади якої визначені саме вищевказаним спеціальним Законом.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального законів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанціїї, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :