Ухвала суду № 42465077, 21.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3985/14-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/282/15 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.Категорія 21.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Суханової Є. М.,

суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», заінтересовані особи: старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда Михайло Валентинович, ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця, -

ВСТАНОВИЛА:

Скаржник звернувся до суду із скаргою, у якій просив визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кеди М.В. щодо здійснення опису та арешту (складання актів опису та арешту) предмету іпотеки - офісного приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 13,0000 га. неправомірною.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги підтримав з підстав, викладених у скарзі.

Представник суб'єкта оскарження - Державної виконавчої служби України проти скарги заперечував, оскільки на час розгляду скарги предмет оскарження відсутній.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» було задоволено.

Визнано бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кеди Михайла Валентиновича неправомірною.

Не погоджуючись з висновками, наведеними в ухвалі суду першої інстанції апелянт подає апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року скасувати.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Вишгородським районним судом Київської області 06.06.2012 р. було видано виконавчий лист з примусового виконання рішення суду, за яким звернуто стягнення на наступні предмети іпотеки:

- земельні ділянки площею 8,0га. та площею 4,0га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих в с. Демидів Вишгородського району Київської області та які належать ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право власності на земельні ділянки від 31.01.2008 року;

- офісне приміщення (літ.А) загальною площею 135,1кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3;

- земельну ділянку площею 13,0га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих в с. Демидів Вишгородського району Київської області та яка належить ОСОБА_3 відповідно до Державного акту про право власності на земельні ділянки від 31.01.2008р.;

- офісне приміщення (літ.А) загальною площею 89,4кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_7;

- офісне приміщення (літ.А) загальною площею 85,5кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_7;

- офісне приміщення (літ.А) загальною площею 133,9кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4, яке належить ОСОБА_8;

- офісне приміщення (літ.А) загальною площею 278,3 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_5, яке належить ОСОБА_8.

22.06.2012 р. у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 33161542 з примусового виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 14.06.2011р., на виконання якого Вишгородським районним судом Київської області видано зазначений вище виконавчий лист.

Однак, як зазначає скаржник, державний виконавець, у провадженні якого перебуває виконавче провадження, не вживає передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну виконавчу службу", частиною третьою статті 6, ч. 1 ст. 12, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з копії виконавчого провадження № 863/4, яке відкрито 22.06.2012р., державним виконавцем 14.05.2014р. винесено постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження і до 23.10.2014р. не вчинялось жодних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання зазначеного вище рішення суду; клопотання позивача про здійснення опису й арешту майна боржника не було розглянуто протягом тривалого часу, а саме: з клопотанням стягувач звернувся 05.08.2014 р. та повторно 20.10.2014 р., а розглянуто воно суб'єктом оскарження було лише 23.10.2014 р.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом. Незважаючи на те, що в цій статті не зазначено можливість оскарження рішення державного виконавця, іншими статтями цього Закону та іншими законодавчими актами передбачено можливість оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця. Так, згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до частини першої статті 12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Апелянт не довів своєї непричетності до невиконання покладених на нього службових обов'язків, чим порушив права та законні інтереси ПАТ «Банк Форум».

Інших доказів або обставин, які б могли призвести до скасування ухвали суду, передбачених вимогами ст. 312 ЦПК України не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: