Постанова № 42463064, 27.01.2015, Сумський окружний адміністративний суд

копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 р. справа № 818/137/15

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумський авторемонтний завод") звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2014 року №0012481503. Свої вимоги мотивує тим, що податковою інспекцією необґрунтовано донарахована орендна плата з розрахунку 3% від нормативної оцінки земельної ділянки, тому що умовами договору оренди передбачена орендна плата у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Державна податкова інспекція у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Пунктом 288.5 статті 288 Кодексу визначено, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. Тому сума грошового зобов"язання з орендної плати за земельні ділянки, застосована до позивача у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.29-31).

В судове засідання представник позивача не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28).

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27). В письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без його участі, проти позову заперечує (а.с.32).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Отже, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі представників сторін, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, державною податковою інспекцією у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік ПАТ "Сумський авторемонтний завод", за результатами якої складений акт від 20.11.2014 року №4636/1503/05422065 (а.с.11).

Відповідно до акту перевірки, товариством занижено суму податкового зобов"язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень 2014 року, заявленої в уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2014 рік на суму 23589 грн. 57 коп.

На підставі акту перевірки, податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0012481503 від 03.12.2014 р., яким товариству "Сумський авторемонтний завод" збільшено суму грошового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 35384 грн. 36 коп., в т.ч.: 23589,57 грн. - основного платежу, 11794,79 грн. - штрафних санкцій (а.с.12).

На думку суду, вказане податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного податкового законодавства, з огляду на таке.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України.

Так, пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.73, 14.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до вимог п. 288.1. та п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлено ст. 274 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Сумський авторемонтний завод" має в користуванні земельну ділянку, яка розташована в м.Суми, пр-т Курський, 26, площею 6,2312 га. (а.с.7-8).

Перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень 2014 року, зазначений платником податків в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2014 рік є меншим, ніж визначено вищевказаними нормами Податкового кодексу України, так як позивачем визначене податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень 2014 року по пр-ту Курський, 26, становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заниження розміру орендної плати призвело до заниження податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень 2014 року на суму 23589,57 грн.

Тому відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 року №0012481503, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 35384 грн. 36 коп.

Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки є безпідставним, так як Податковим кодексом України орендна плата віднесена до загальнодержавного земельного податку і встановлена в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку. Тому позивач з 01.01.2011 року повинен сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Вказана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного суду України, яка відображена в постанові від 02.12.2014р., в якій зазначено, що виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Таким чином, необхідно відмовити в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2014року №0012481503.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2014року №0012481503 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар