Постанова № 42462995, 26.01.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа № 906/940/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Огороднік К.М.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Полюхович О.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.14 р.

у справі № 906/940/14

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт"

про стягнення 499 175,16 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко О.В. (довіреність № 05/69 від 14.01.2015 р.)

відповідача - не з'явився

прокурора Ковальчук І.В. (посвідчення № 031264 від 12.01.2015 р.)

Судом роз'яснено представнику позивача та прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 р. у справі № 906/940/14 (суддя Лозинська І.В.) задоволено позов Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" про стягнення 499175,16 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (12325, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головино, вул. Адміністративна, 8, ідентифікаційний код: 31603505) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код: ЄДРПОУ13578893): 371148,84 грн. - основного боргу, 23 026,32 грн. - пені. В частині стягнення боргу в сумі 105000,00 грн. провадження по справі №906/940/14 припинено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (12325, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головино, вул. Адміністративна, 8, ідентифікаційний код: 31603505) на користь Державного бюджету України 9983,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 р. у справі № 906/940/14 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, строк нарахування якої перевищує шестимісячний.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що не згідний з рішенням суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" державного майна за № 220 від 21.02.2001 року із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області ПАТ "Головинський граніт" не підписувало, однак з матеріалів справи вбачається, що зазначення № 220 договору є опискою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. у справі №906/940/14 клопотання про поновлення пропущеного строку Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" на апеляційне оскарження рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 р. у справі № 906/940/14 задоволено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 р. у складі колегії суддів: головуючої судді Бригинець Л.М., судді Огородніка К.М., судді Демидюк О.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2015 р.

19.01.2015 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли заперечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на апеляційну скаргу (вх. № 1134/15), в яких позивач вважає її необгрунтованою, зазначає, що подання відповідачем до господарського суду Житомирської області заяви про розстрочку виконання рішення суду свідчить про фактичне визнання ним боргу, в тому числі 23026,32 грн. пені. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області просить залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області по справі № 906/940/14 без змін.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2001 р. між РВ ФДМУ по Житомирській області (орендодавець/позивач) та ЗАТ "Головинський кар'єр "Граніт" (орендар/відповідач) було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар'єр" №22, (далі - Договір, а.с. 10-12), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр", склад і вартість якого визначено згідно з актом оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2001 р., вартість якого становить 2655000,00 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 2655000,00 грн.

Згідно п. 1.6 Договору орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого Підприємства.

Згідно з п. 10.1 Договору, останній укладено строком на 5 років, що діє на період з 21.12.2001 р. по 21.12.2006 р. включно.

В подальшому за погодженням сторін неодноразово укладались додаткові договори та угоди про внесення змін та доповнень до Договору оренди №22 від 21.02.2001 р., стосовно строків дії договору, вартості орендованого майна, орендної ставки (а. с. 14 - 25).

Додатковим договором №10 від 17.08.2011 р. до Договору оренди були внесені зміни до тексту Договору в частині заміни найменування орендаря із Закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" на Публічне акціонерне товариство "Головинський Граніт" (а. с. 24).

Договором про внесення змін та доповнень до вказаного Договору оренди №22 від 20.02.2006 р. було продовжено строк дії договору на 9 років до 21.12.2010 р. (а. с. 16), а Додатковим договором №6 від 20.12.2010 р. до 21.12.2015 р. (а. с. 19).

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі підприємства.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 8850,00 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2001 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2001 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2001 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно акту приймання - передачі в оренду цілісного майнового комплексу від 21.12.2001 р., орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору оренди основні фонди за балансовою вартістю - 10801000,00 грн. та основні фонди за залишковою вартістю - 2655000,00 грн. (а.с. 13, копія на звороті).

Додатковою угодою №1 від 15.12.2003 р. до Договору було внесено зміни в частині встановлення орендної плати за базовий місяць розрахунку - листопад 2003 р., змінено вартість орендованого майна станом на 30.11.2003 р. у розмірі 2331713,65 грн. (а.с. 14).

У зв'язку з прийняттям 27.12.2006 р. постанови Кабінету Міністрів України №1846 щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, якою затверджено "Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", між сторонами спору було укладено Договір №4 від 18.03.2008 р. про внесення змін до Договору оренди №22 від 21.12.2001 р. в частині встановлення з 01.03.2008 р. річної орендної ставки за використання цілісного майнового комплексу державного підприємства на рівні 6% від вартості майна, зазначеної у Змінах до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", затверджених наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 15.12.2003 р. №627; пункт 3.1 Розділу 3 "Орендна плата" Договору було викладено в новій редакції де "базовий місяць розрахунку лютий 2008 р. - 20157,66 грн." (а.с. 17).

Додатковим договором №9 від 31.03.2011 р. про внесення змін та доповнень до Договору оренди сторони дійшли згоди, що вартість основних засобів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", відповідно до Звіту про оцінку майна станом на 30.11.2010 р., становить 8040079,55 грн. без ПДВ; пункт 3.1 розділу 3 Договору оренди було викладено в новій редакції в частині встановлення базового місяця розрахунку та суми оренди "лютий 2011 р. - 41295,56 грн."; пункт 3.3 змінено "Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним" (а. с. 22).

11.02.2014 р. сторони підписали Додатковий договір №11 до Договору оренди, згідно з яким визначено річну орендну ставку за використання цілісного майнового комплексу на рівні 12% від вартості майна, зазначеної в Звіті про оцінку майна станом на 30.11.2010 р., яка застосовується з грудня 2013 р.; погоджено в п. 3.1 Договору, що "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ 84742,44 грн. за базовий місяць розрахунку, грудень 2011 року" (а. с. 25).

27.03.2014 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області направило на адресу Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" претензію вих. №03/1031 від 26.03.2014 р. щодо стягнення заборгованості з орендної плати (а. с. 30 - 31).

У відповідь на претензію, Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" листом №292 від 19.05.2014 р. заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області визнав, повідомив, що остання виникла у зв'язку із критичним положенням в економіці Україні та як наслідок цього тяжким фінансовим становищем у ПАТ "Головинський граніт"; зобов'язався сплатити заборгованість з орендної плати, яка виникла станом на 01.05.2014 р. протягом 12 місяців, поточні платежі зобов'язався проводити своєчасно (а. с. 32).

За результатами перевірки з питань своєчасності та повноти реалізації повноважень судового захисту, проведеної прокуратурою Житомирської області у червні 2014 року, встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області порушено економічні інтереси держави в особі органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, яким не вжито заходів до стягнення заборгованості. Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Житомирській області про стягнення з ПАТ "Головинський граніт" (смт. Головино, Черняхівський район) 298085,58 грн., з яких 286127,01 грн. - борг по орендній платі, 11958,57 грн. - пеня, з урахуванням заяви №05/2/1-2067-14 від 28.08.2014 р. з додатками (а.с. 91 - 99) щодо збільшення позовних вимог за рахунок додаткового заявленого до стягнення періоду нарахування заборгованості по орендних платежах за червень липень 2014 р. до 394175,16 грн., з яких: 371148,84 грн. - основний борг, 23026,32 грн. - пеня та припинення провадження у справі на суму боргу 105000,00 грн., частково сплачених відповідачем в рахунок погашення оренди за грудень 2013 р. - березень 2014 р.

Враховуючи зміст зміст правовідносин та характер взятих зобов'язань, між сторонами виникли правовідносини з оренди.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Зазначена норма кореспондується зі ст. 638 ЦК України.

У зв'язку з тим, що орендоване майно є державною власністю, спірні відносини регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в період з 15.01.2014 р. по 22.08.2014 р. було нараховано відповідачу орендну плату за користування майном підприємства на суму 702648,84 грн.

Однак, відповідач обов'язок по сплаті коштів у строк, встановлений в п. 3.3 Договору, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 226500,00 грн., внаслідок чого у відповідача станом на дату звернення позивача до суду утворився борг по сплаті орендних платежів у розмірі 476148,84 грн. (702648,84 - 226500,00).

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи відповідач частково сплатив 105000,00 грн. основного боргу по орендній платі, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 09.09.2014 р. та платіжними дорученнями (а.с. 87 - 90, 108 - 109).

Оскільки вказана сума була оплачена відповідачем після звернення позивача до суду, останній правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 105000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Після часткової сплати основного боргу, станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за Договором оренди №22 від 21.12.2001 р. склав 371148,84 грн. (702648,84 - (226500,00 + 105000,00), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 94) та довідкою про стан надходження орендної плати (а.с. 97- 99).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що у строки встановлені Договором, та на дату вирішення спору відповідачем повністю не проведено розрахунки за оренду державного майна та не спростовано факт наявності заборгованості, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 371148,84 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відносно доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, щодо безпідставного стягнення судом першої інстанції пені в розмірі 23026,32 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Додатковим договором №9 від 31.03.2011 р. про внесення змін та доповнень до Договору оренди №22 від 21.12.2001 р. пункт 3.5 Договору доповнено реченням: "Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь термін прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені п. 3.3 Договору", тобто, поза межами шестимісячного терміну пеня підлягає стягненню.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги в частині стягнення пені в розмірі 23026,32 грн.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 р. у справі № 906/940/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 р. у справі № 906/940/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 906/940/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Демидюк О.О.