Ухвала суду № 42462600, 15.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р.Справа № 818/2251/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2251/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фіор-Агро"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (скороченої) та додатків Д5, Д9, податкової декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скороченої) за липень 2014 року поданих ТОВ "Фіор-Агро" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку;

- зобов'язати відповідача визнати податкову декларацію з ПДВ (скорочену) та додатків Д5, Д9, податкову декларацію з ПДВ (загальну), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скороченої) за липень 2014 року поданих ТОВ "Фіор-Агро" такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області визнати податкову декларацію з ПДВ (загальну), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог ст.ст.86,159 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказав на неврахування судом першої інстанції доводів відповідача щодо відсутності позивача за його юридичною адресою. Вважає, що позивач змінив місце реєстрації без повідомлення податкового органу, що стало підставою для одностороннього розірвання укладеного між сторонами договору про визнання електронних документів. Таким чином, вважає правомірною відмову у прийнятті поданої в електронному вигляді податкової звітності. З огляду на викладене, стверджує про незаконність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що19 червня 2014 року між ТОВ "Фіор-Агро" та ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області було укладено договір про визнання електронних документів № 190620141 (а.с.6,7). Предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

15 серпня 2014 року позивачем до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області було подано в електронному вигляді, податкову звітність, а саме: податкові декларації з ПДВ за липень 2014 року (загальну та скорочену), додатків Д5, Д9 та реєстри виданих та отриманих податкових накладних до декларацій з ПДВ за липень 2014 року (загальної та скороченої) (а.с.9-21).

У відповідь позивач отримав квитанції з наступним змістом: "Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: '37695997', код ДПІ: '1819'. Можливо, відсутній договір з МДСУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації." (а.с.11,14,16,19,22).

Не погоджуючись з відмовою відповідача прийняти в електронному вигляді податкову звітність, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (скороченої) та додатків Д5, Д9 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скороченої) за липень 2014 року поданих позивачем в електронному вигляді та зобов'язання відповідача визнати податкову декларацію з ПДВ (скорочену) та додатків Д5, Д9 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скороченої) за липень 2014 року поданих позивачем такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що з 19 червня 2014 року позивач не є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а тому не повинен був подавати 15 серпня 2014 року податкову декларацію з ПДВ (скорочену), додатки Д5, Д9 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скороченої) за липень 2014 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку та зобов'язання ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області визнати податкову декларацію з ПДВ (загальну), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для неприйняття відповідачем вказаних документів в електронному вигляді.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

У відповідності до абз.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктами 49.10 та 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 49.15 ст.49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, подана позивачем загальна податкова декларація з ПДВ містить усі обов'язкові реквізити, відповідає формату, затвердженому ДПА України, заповнена з дотриманням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПК України.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що відповідачем не заперечується факту відповідності заповнення вищезазначеної декларації нормам чинного законодавства.

Разом з тим, відповідачем відмовлено у прийнятті податкової декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих позивачем в електронному вигляді з тих підстав, що даному платнику податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ. (а.с. 11).

Так, апелянтом зазначено, що 16.07.2014р. податковим органом в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронних документів з підприємством ТОВ « Фіор-Агро» у зв'язку з отриманням 16.07.2014р. відомостей від державного реєстратора підприємству ТОВ « Фіор-Агро» змінено стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Однак, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача щодо правомірного неприйняття в електронному вигляді податкової декларації з ПДВ (загальної), реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року з підстав розірвання договору про визнання електронних документів та наявністю відомостей про відсутність позивача за місцезнаходженням, з огляду на таке.

Відповідно п. 6. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ « Фіор-Агро» зареєстрований за юридичною адресою м. Суми, вул. Пролетарська, 69, що підтверджується витягом з Єдиного Державного Реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (а.с. 5)

Колегія суддів зауважує, що податковим органом ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, не надано доказів внесення до ЄДР будь-яких змін в частині місцезнаходження позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для не прийняття реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року та загальної податкової декларації за липень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищезазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (загальної) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих позивачем в електронному вигляді та зобов'язання відповідача визнати податкову декларацію з ПДВ (загальну) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих позивачем такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних доказів на підтвердження правомірності відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ (загальної) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих позивачем в електронному вигляді.

За таких обставин, колегія суддів вказує на протиправність вищезазначеної бездіяльності відповідача та необхідності захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області визнати податкову декларацію з ПДВ (загальну), реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (загальної) за липень 2014 року поданих ТОВ "Фіор-Агро" такими, що подані в день їх фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України - 15 серпня 2014 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2251/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 20.01.2015 р.