Ухвала суду № 42462584, 12.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 р.Справа № 816/4713/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління " на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 816/4713/14

за позовом Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління "

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

про визнання рішень протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

27 листопада 2014 року Комунальне підприємство " Кременчуцьке тролейбусне управління " звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправними повідомлень від 14.07.2014 № 12122/03-21, від 14.08.2014 № 13999/03-21 та від 16.09.2014 № 16247/03-21 за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 в частині включення заборгованості в розмірі 42 516,87 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року по справі №816/4713/14 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління " до Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області про визнання рішень протиправними.

Повернуто Комунальному підприємству " Кременчуцьке тролейбусне управління " з Державного бюджету України сплачену згідно платіжного доручення № 350 від 27.11.2014 суму судового збору в розмірі 73,08 грн.

Роз'яснено Комунальному підприємству " Кременчуцьке тролейбусне управління ", що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направлено особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п. 1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що заявлені позовні вимоги не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки саме по собі повідомлення не створює для особи будь-яких правових наслідків та носить лише інформаційний характер, тому права позивача не є порушеними.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно ч.2 ст. 4 КАС України, поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, згідно з ч.6 ст. 109 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Так, колегія суддів вказує на те, що, постановляючи оскаржувану ухвалу з посиланням на ч. 1 ст. 109 КАС України, судом першої інстанції не роз'яснено позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, чим порушено вимоги наведеної статті .

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не має права вирішувати справу по суті заявлених позовних вимог.

Разом з тим, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що повідомлення, не може бути рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, а є листом, що містить інформацію про розмір відшкодування. Отже, відповідач лише повідомив позивача про розмір суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій і його надіслання не тягне за собою встановлення, зміни чи припинення прав та обов'язків позивача.

Таким чином, зазначаючи про відсутність порушення прав Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління " з боку Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області, суд першої інстанції фактично вирішив справу по суті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за 128/2004, підпунктом 6.1 п.6 якої встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 6.4 вказаної вище Інструкції, встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. А отже чинним законодавством передбачено складання розрахунків пільгових пенсій на поточний рік, яким суб'єктом владних повноважень визначено розмір відшкодування пільгових пенсій для позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкриті провадження по справі у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55 Конституції України).

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивача на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року по справі №816/4713/14 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління " задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 816/4713/14 скасувати.

Справу за позовом Комунального підприємства " Кременчуцьке тролейбусне управління " до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання рішень протиправними направити до суду 1 інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Спаскін О.А.