Постанова № 42462444, 27.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа № 922/3831/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Кабанова М.В., довіреність № 119 від 25.12.2014 р.;

відповідача - Шовков О.С., довіреність б/н від 15.01.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4041Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 р. у справі № 922/3831/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків;

про стягнення 1476712,31, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 р. ПАТ "РЕАЛ-БАНК" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" про стягнення 1476712,31 грн. по договору про надання кредитної лінії № 1425/09-2-08 від 31.03.2011 р., які складаються з 1000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 466465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10246,58 грн. поточної заборгованості за процентами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2014 р. у справі № 922/3831/14 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто с відповідача на користь позивача 1476712,31 грн. по договору про надання кредитної лінії № 1425/09-2-08 від 31.03.2011 р., які складаються з 1000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 466465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10246,58 грн. поточної заборгованості за процентами.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 466465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10246,58 грн. поточної заборгованості за процентами, встановивши відсутність у ТОВ "ХЗБМ АСТОР" боргу зі сплати 466465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10246,58 грн. поточної заборгованості за процентами. Посилається на те, що нараховані позивачем відсотки за користування кредитом було сплачено відповідачем в період з 01.06.2013 р. по 08.08.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 р. у справі № 922/3831/14 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р. за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд апеляційної скарги на 22.01.2015 р. В судовому засіданні 22.01.2015 р. оголошувалась перерва до 27.01.2015 р.

Представник відповідача в судових засіданнях 23.12.2014 р., 22.01.2015 р. та 27.01.2015 р. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 23.12.2014 р. заявив клопотання (вх. № 12830 від 23.12.2014 р.) про зупинення провадження у справі № 922/3831/14 до вирішення пов'язаної з нею справи № 922/5054/14.

Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про відсутність підстав для неможливості розгляду даної справи до вирішення по суті справи № 922/5054/14, а тому вважає за необхідне залишити клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі без задоволення.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу від 23.12.2014 р. вх. № 12824 та в судових засіданнях 23.12.2014 р., 22.01.2015 р. та 27.01.2015 р. просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 22.01.2015 р. заявила клопотання (вх. № 855 від 22.01.2015 р.) про долучення уточненого розрахунку заборгованості відповідача за договором про надання кредитної лінії. В судовому засіданні 27.01.2015 р. представник позивача надала додаткове пояснення (вх. № 1123 від 27.01.2015 р.), в якому зазначає, що в розрахунку позовних вимог, доданому до позовної заяви, було допущено помилку в зазначенні кінцевої дати нарахування сум заборгованості, а саме: зазначено 08.08.2014 р. замість 18.08.2014 р., та надала уточнений розрахунок № 2 заборгованості відповідача за договором про надання кредитної лінії. Надані представником позивача уточнені розрахунки були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Реал Банк" (банком) та ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (позичальником) укладено договір про надання кредитної лінії від 31.03.2011 року № 1425/09-2-08, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти (кредит) у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 1.000.000,00 грн. (а.с. 11-13).

Сторонами в договір про надання кредитної лінії від 31.03.2011 року № 1425/09-2-08 були внесені зміни та доповнення Додатковими угодами від 28.12.2011 р. № 7088/09-2-06 (а.с. 14) та від 29.03.2013 р. № 474/09-2-08 (а.с. 102-103), які є невід'ємними частинами договору про надання кредитної лінії.

Зокрема, Додатковою угодою від 29.03.2013 р. № 474/09-2-08 сторони встановили термін остаточного повернення кредиту - 29.03.2015 р.

Відповідно до п. 1.4 договору про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08, процентна ставка за користування кредитом складає 22% річних.

Згідно п. 2.3 договору про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 (в редакції Додаткової угоди від 29.03.2013 р. № 474/09-2-08, нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється один раз на місяць на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику до терміну остаточного повернення кредиту. Якщо позивальником в визначений в договорі термін не здійснено остаточного повернення кредиту, за цей день нараховуються проценти за користування кредитом, а з наступного за цим днем позивальник сплачує банку пеню згідно п. 4.5 цього договору. Якщо термін остаточного повернення кредиту припадає на вихідний або святковий день, днем повернення є перший за ним робочий день.

Позивач свої зобов'язання за договором про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит в сумі 1.000.000,00 грн. по платіжному дорученню від 31.03.2011 р. № 14168 на суму 1.000.000,00 грн. (а.с. 39), що підтверджується наданими позивачем виписками про рух коштів між банком та позичальником (а.с. 15-17).

Відповідач не виконав належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання по договору про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, що також підтверджується наданими позивачем виписками про рух коштів між банком та позичальником.

Із зазначених виписок вбачається, що відповідач скориставшись банківськими послугами та отримавши кредит, погашав його частково, а саме:

- 04.10.2013 р. перераховано грошові кошти у погашення відсотків згідно договору кредиту від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 в сумі 30000,00 грн.;

- 15.10.2013 р. перераховано грошові кошти у погашення відсотків згідно договору кредиту від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 в сумі 30000,00 грн.;

- 20.11.2013 р. перераховано грошові кошти у погашення відсотків згідно договору кредиту від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 в сумі 30000,00 грн.;

- 21.11.2013 р. перераховано грошові кошти у погашення відсотків згідно договору кредиту від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 в сумі 30000,00 грн.

У зв'язку з зазначеним у відповідача виникла заборгованість, яка на момент звернення позивача з позовом до Господарського суду Харківської області складала 1.476.712,31 грн., в т.ч.: 1.000.000,00 грн. заборгованості за кредитом, 466.465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами за період з 01.12.2011 р. по 31.07.2014 р. та 10.246,58 грн. поточної заборгованості за процентами за період з 01.08.2014 р. по 17.08.2014 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

В п. 6.6 розділу 6 договору про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 передбачено, що у випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами від 02.07.2014 р. № 14-04/3127 та від 18.08.2014 р. № 09-208/3580, в яких вимагав усунути порушення кредитного договору про надання кредитної лінії № 1425/09-2-08 від 31.03.2011 р. та погасити заборгованість за цим кредитом.

Відповідач вимоги позивача не виконав та не сплатив заборгованість за договором про надання кредитної лінії від 31.03.2011 р. № 1425/09-2-08 в сумі 1.476.712,31 грн., в т.ч.: 1.000.000,00 грн. заборгованості за кредитом, 466.465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10.246,58 грн. поточної заборгованості за процентами.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження сплати відповідачем заборгованості в сумі 1.476.712,31 грн. Не надав відповідач доказів сплати і суду апеляційної інстанції.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на сплату відсотків за користування кредитом матеріалами справи не підтверджено, до апеляційної скарги апелянт також не надав доказів сплати відсотків, на які він посилається в обгрунтування апеляційної скарги.

На підставі викладеного, та враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення 1476712,31 грн. по договору про надання кредитної лінії № 1425/09-2-08 від 31.03.2011 р., які складаються з 1000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 466465,73 грн. простроченої заборгованості за процентами та 10246,58 грн. поточної заборгованості за процентами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 р. у справі № 922/3831/14 прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 р. у справі № 922/3831/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.01.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.