Ухвала суду № 42461993, 20.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12265/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 року у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державний будівельний комбінат управління справами Верховної Ради України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014 року № 105026552208 та № 105126552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державний будівельний комбінат управління справами Верховної Ради України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 37037062) за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 21.07.2014 року № 644/26-55-22-08/21586524, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України.

На підставі акта перевірки позивача від 21.07.2014 року № 644/26-55-22-08/21586524 відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.07.2014 року:

№ 105026552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 260 480,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 130 240,00 грн.;

№ 105126552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248 076,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124 038,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином виконаний обов'язок щодо доказування правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» на підтвердження реальності яких, позивачем подані первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, підписані з боку ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» особою, яка значилась директором товариства - ОСОБА_2

В той же час, згідно даних протоколу допиту свідка від 05.08.2013 року, ОСОБА_2 не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» та жодних договорів, контрактів, накладних (у тому числі, податкових накладних), актів прийнятих (виконаних) робіт, податкової звітності, будь-яких бухгалтерських документів та пустих бланків він не підписував, що він також підтвердив суду першої інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач на письмовий запит відповідача несвоєчасно та не в повному обсязі надав до перевірки первинні документи по його взаємовідносинах з ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», зокрема, взагалі не надавав до перевірки письмового договору купівлі-продажу від 25.10.2012 року № 251012, на якому ґрунтувалися відповідні взаємовідносини, при цьому, подавши його до суду, що ставить під сумнів його фактичне існування на момент перевірки та зв'язок з ним інших первинних документів, зокрема, видаткових та податкових накладних.

Таким чином, прийняті позивачем без належної обачності від невідомої особи первинні документи, є такими, що порушують публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підписані з боку контрагента невстановленою особою, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідної господарської операції купівлі-продажу, отже не можуть підтвердити реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» і, відповідно, підтвердити право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат по таких операціях.

Посилання представника позивача на правомірність дій облікового робітника підприємства до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано пояснень, яка саме особа передавала товар та документи відображені в податковому обліку, а особа, на яку вказує позивач, від будь-яких зв'язків з ним відмовляється.

Окрім наведеного, позивачем не надані докази транспортування відповідного товару (товарно-транспортні накладні), придбаного у ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», та довіреностей на його отримання, що також не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні відповідних господарських операцій та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначених господарських операцій. Також, позивачем не надані сертифікати якості товару.

Позивачем також не надані докази, які б підтверджували, що на момент вчинення зазначених взаємовідносин ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» був зареєстрований, як платник ПДВ, а також, які б підтверджували наявність у ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції купівлі-продажу, що додатково ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс».

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем первинні документи на підтвердження сформованого податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій та дає позивачу право на формування податкового кредиту і валових витрат по таких взаємовідносинах.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 23.01.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.