Постанова № 42461943, 16.01.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2015 року Справа № П/811/3964/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейдінг"

до відповідача - Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Трейдінг" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2014 року №0002162200.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ПСП "Агро-Трейдінг", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак - безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що перевіркою встановлено укладення позивачем угод з ТОВ "Юмас" без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та, як наслідок, завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову (а.с.52-54).

За клопотаннями представника позивача, проти якого не заперечував і представник відповідача, розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.182).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-Трейдінг" зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 17 грудня 2003 року та з того часу перебуває на обліку у Знам'янській ОДПІ як платник податків.

З 16 по 17 жовтня 2014 року посадовими особами Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року щодо взаємовідносин з ТОВ "Юмас".

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 жовтня 2014 року №266/22/32737736, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення податкового кредиту та зменшено від'ємне значення у сумі 190667,00грн. за листопад 2013 року (а.с.10-23)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2014 року №0002162200, яким ПСП "Агро-Трейдінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 190 667,00 грн (а.с.9).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення, базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до такого кредиту господарських операцій з ТОВ "Юмас", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах ПСП "Агро-Трейдінг" та ТОВ "Юмас" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом встановлено такі обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ПСП "Агро-Трейдінг" за КВЕД є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур (01.11), вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13), розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.411), оброблення насіння для відтворення (01.64), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61).

У користуванні ПСП "Агро-Трейдінг" перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Диківської сільської ради (а.с.125-147).

Крім того, у власності ПСП "Агро-Трейдінг" перебувають транспортні засоби, а саме: трактор колісний марки Беларусь -920, реєстраційний номер 14416 ВА; трактор колісний марки NEW HOLLAND TL 105, реєстраційний номер 20183 ВА (а.с.123-124).

04 жовтня 2013 року між ПСП "Агро-Трейдінг" (покупець) та ТОВ "Юмас" (постачальник) укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва, а саме: нітроамофосу NPK 16:16:16 №04ю//10-31 (а.с.24-25).

На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами ТОВ "Юмас" у жовтні 2013 року здійснило постачання нітроамофосу позивачеві.

Так, факт постачання товару за вищезазначеними договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 04 жовтня 2013 року №8, від 14 жовтня 2013 року №72 (а.с.30,32), специфікаціями (а.с.26-27) та видатковими накладними (а.с.28-29) на загальну суму 1 144 000,00 грн. (із них ПДВ - 190 666,67 грн.)

Судом встановлено також, що розрахунок за поставлений товар ПСП "Агро-Трейдінг", здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента (а.с.36).

На посвідчення факту поставки придбаного товару ПСП "Агро-Трейдінг" надало до суду відповідні товарно-транспортні накладні (а.с.148-156).

Судом встановлено, що придбаний товар зберігався позивачем в орендованому складському приміщенні відповідно до договору відповідального зберігання з громадянином ОСОБА_1 (зберігач) за адресою: АДРЕСА_1, Кіровоградська область (а.с.190-200).

Товар використано позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать акт списання мінеральних добрив від 30 жовтня 2013 року №30/10 (а.с.37), акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (а.с.188-189), копія звіту №50-сг за 2013 рік та копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку (а.с.157-166,185-187).

Принагідно представник позивача пояснила, що придбані добрива були використані перед оранням ґрунту на орендованих полях позивача восени 2013 року.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем розрахункові документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами поставки.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПСП "Агро-Трейдінг" та ТОВ "Юмас", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд при цьому не приймає посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача основних фондів, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами, або порушення підприємством правил оподаткування.

Аналогічна правова позиція Вищого адміністративного суду України викладена в ухвалі від 04.03.2014 №К/9991/27474/12.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 381,33 грн (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 30 жовтня 2014 року №0002162200, яким Приватному сільськогосподарському підприємству "Агро-Трейдінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 190 667,00 грн.

Присудити Приватному сільськогосподарському підприємству "Агро-Трейдінг" судовий збір у розмірі 381,33 грн. (триста вісімдесят одна гривня, тридцять три копійки) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук