Ухвала суду № 42461813, 20.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3660/14

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про стягнення з рахунків у банках заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів в Одеській області звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Ізмаїльський виноробний завод» про стягнення з рахунків у банках відповідача заборгованості перед бюджетом зі сплати земельного податку у розмірі 33 284,91 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року позов - задоволено повністю. Стягнуто з відповідача заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку у розмірі 33 284,91 грн., з яких: зі сплати земельного податку з юридичних осіб по м. Ізмаїл - 22 176,33 грн. на р/р №33216811700014, код платежу 13050100, одержувач - УДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області, код за ЄДРПОУ 37977316, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011; - зі сплати земельного податку з юридичних осіб по Суворовській сільській раді Ізмаїльського району - 5 230,4 грн. на р/р 33219811700215, код платежу 13050100, одержувач - УДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області, код за ЄДРПОУ 37977316. банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 з рахунків у банках: МФО банку 320627, АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», р/р 26001053003816, 26002063003816, 26052013003816; МФО банку 321767 ПАТ «ВТБ Банк» р/р 26001060125646, 26002070125646, 26009040125646; МФО банку 328685 ПАТ «ФІНБАНК», р/р 2660691532; МФО банку 328890, ФАБ «ПІВДЕННИЙ», м. Ізмаєл, р\р 260003149502, 260043249501, 260053349501, 260063449501,260083649501, 260473149501, 26066310002101; МФО банку 380764, ПАТ «КБ «Надра» р/р 26004210546002, 26038210546001, 26038210546001.

В апеляційній скарзі ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційній скарзі ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» зареєстровано 04 серпня 2000 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області.

Відповідач знаходиться на обліку Ізмаїльської ОДПІ з 06 серпня 2000 року за №1088.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у добровільному порядку не було сплачено борг у сумі 33 284, 91 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки позивачем було сплачено борг по земельному податку на загальну суму 61 719 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№206-209 від 27 червня 2014 року, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.п.14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктами 285.1 ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявний податковий борг по земельному податку з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати в повному обсязі задекларованих податкових зобов'язань згідно податкової декларації з плати за землю частково за квітень місяць у розмірі 1 531,09 грн. та за травень у розмірі 3 699,31 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації по земельному податку по м. Ізмаїл вх. №9008364697 від 20 лютого 2013 року, по Суворовській с/раді вх. №9008376768 від 20 лютого 2013 року, за наслідками якої складено акт №0280/1501/00412033 від 24 лютого 2014 року, відповідно до якого встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001591501 від 08 квітня 2014 року, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 729,57 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001581501 від 08 квітня 2014 року, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 362,62 грн.; №0001561501 від 08 квітня 2014 року, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 506,9 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001571501 від 08 квітня 2014 року, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 4 010,48 грн.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачу нараховано пеню в розмірі 269,34 грн.

Враховуючи вказане, загальна сума заборгованості ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» складає 33 284,91 грн., з яких 27 406 грн. - податкові зобов'язання, 5 608,84 грн. - штрафні санкції та 269,34 грн. - пеня.

Відповідно п.п.59.1, 59.4-59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу №3 від 13 січня 2011 року.

Згідно п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» заборгованості в сумі 33 284,91 грн., оскільки на час розгляду справи позивачем не було надано доказів щодо сплати ним зазначених коштів.

Поряд з цим слід зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року апелянта було зобов'язано надати суду докази про те, що до суми 61 719 грн., сплаченої ним за платіжними дорученнями від 27 червня 2014 року №№207-209, входить сума 22 176,33 грн. - податкові зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб по м. Ізмаїл, та сума 5 230,4 грн. - податкові зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб по Суворовській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області.

Однак, апелянтом не було надано суду жодного доказу стосовно цього.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апелянта відносно сплати ним боргу по земельному податку у сумі 33 284,91 грн. з посиланням на вказані платіжні доручення від 27 червня 2014 року №№207-209 є необґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойка

Суддя: О.В. Яковлєв