Постанова № 42461655, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4876/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаль М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представника позивача Рубанчука С.Д., представника відповідача Бойка Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мазінського споживчого товариства на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Мазінського споживчого товариства до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішеннь, -

В С Т А Н О В И В :

14.08.2014р. Мазінське споживче товариство звернулося до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. №0007652202 про застосування суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10425грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.07.2014 року №000054/10-17-22-03/20628479 у сумі 15200грн.

Позов обґрунтовано тим, що фактичні перевірки проведенні з порушенням порядку встановлено нормами Податкового кодексу України, і відповідач при застосовані штрафних санкцій послався на норми закону, які не діють.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятих рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 р., як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2014 р. відповідачем проведено фактичну перевірку позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками якої складено акт від 03.07.14 №575/10-36-21/20628479 (а.с.9).

В акті перевірки зазначено про встановленні порушення:

- реалізація одної пляшки настоянки «З перцем та медом» 0,5л., 35% об. виробництва ТОВ «Золотоношський лікеро-горілчаний завод «Златогор» 15.04.2013 року розливу по ціні 24,90 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.95р.(далі Закон № 481);

- ціна реалізації даної пляшки настоянки не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" №957 від 30.10.08р. (далі - Постанова КМУ № 957), а саме мінімальна ціна настоянки міцністю 35% об., та місткістю 0,5л. повинна становити 30,54 грн., чим порушено вимоги ст.18 Закону №481;

- реалізації даної пляшки настоянки за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481;

- реалізація вказаної пляшки відбулась без роздрукування та видачі чеку, чим порушено вимоги ст. 1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95 року (далі - Закон № 265).

Згідно змісту акту перевірка проведена за присутності ОСОБА_4, яка отримала акт перевірки та направлення на перевірку (а.с.55, 56), крім того, в цей же день, 03.07.2014р., надала особисті пояснення з приводу виявлених порушень щодо продажу пляшки настоянки з перцем і медом 0.5 л. без видачі чеку (а.с.59).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007502103 від 24.07.2014 року зі застосуванням штрафу 1 грн. (а.с.11) та рішення про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24.07.2014 року зі застосуванням штрафних санкцій у вигляді штрафу:

- на підставі абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону № 481 5000грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої;

- на підставі абзацу 11 частини другої статті 17 Закону № 481 за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору - 8500 грн.;

- на підставі абзацу 4 частини другої статті 17 Закону № 381 за факт реалізації алкогольних напоїв без наявності діючої ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв - 1700грн. (а.с.12).

Позивач оскаржив в судовому порядку лише рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24.07.2014 року.

10.07.2014 р. ГУ Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку Мазінського споживчого товариства, за результатами якої складено акт від 10.07.14 (а.с.22) в якому зазначено, що під час перевірки встановлено порушення в КОРО 1017001246Р/2 не забезпечено своєчасне, у день одержання, оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків за період з 07.07.2014 по 09.07.2014 на загальну суму продажу 2085,00 грн., а сума в розділі 2 «Обігу руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8 відсутній запис про надходження готівкової виручки в сумі 2085,00 грн., тобто у встановленому законом порядку не оприбутковані в КОРО.

На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення рішення №0007652202 від 30.07.2014 року із застосуванням суми штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 10425грн. за порушення гл.2 п. 2.6 Постанови Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.004р. (а.с.23).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Статтею 80 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення фактичної перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених обставин (п.80.2.).

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 11 Закону №481 та пунктами 226.1, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 затверджено «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі Положення № 1251).

Відповідно до п. 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 19 Положення №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

Статтею 17 Закону № 481 встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481 (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) визначений перелік фінансових санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання у вигляді штрафів.

Так, абзацом 10 частини 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що у разі виявлення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Згідно абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481 застосовується штраф у разі виявлення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовується штраф у разі встановлення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв відносно позивача рішення про застосування фінансових санкцій №000054/10-17-22-03/20628479 від 24.07.2014 року зі застосуванням штрафу:

- на підставі абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону № 481, за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої, у розмірі 5000грн. (п. 1.1);

- на підставі абзацу 11 частини другої статті 17 Закону № 481, за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору, у розмірі 8500 грн. (п. 1.2);

- на підставі абзацу 4 частини другої статті 17 Закону № 481, за факт реалізації алкогольних напоїв без наявності діючої ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв, у розмірі 1700грн. (п. 1.3) (а.с.12).

Колегія вважає, що вказане рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено факт реалізації позивачем одної пляшки настоянки «З перцем та медом» 0,5л., 35% об. виробництва ТОВ «Золотоношський лікеро-горілчаний завод «Златогор» без марки акцизного податку встановленого зразка.

Вказана обставина підтверджена актом перевірки та вбачається зі змісту пояснень продавця-стажистом ОСОБА_4, яка не заперечувала реалізацію пляшки настоянки без марки акцизного податку (а.с.59).

Позивачем вказана обставина не спростована.

Щодо застосування відповідачем штрафу на підставі абзацу 10 частини 2 статті 17 Закону № 481 колегія суддів зазначає наступне.

В тексті Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479, щодо застосування абзацу 10 ч.2 ст.17 Закону № 481, відповідач посилався на різні правопорушення, а саме, про встановлення факту реалізації тютюнових виробів за цінами вищими від максимально роздрібних цін встановлених виробником таких тютюнових виробів (п.1), а потім посилався (зворотній бік рішення п.1.1) щодо застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 5000грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої.

На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014р. (а.с.98) відповідачем уточнено розрахунок штрафних санкцій Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479.

Таким чином, відповідач застосував абзац 10 частини 2 статті 17 Закону № 481 за встановлення факту реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої у розмірі 5000грн.

Приймаючи до уваги положення Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем Рішення від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479 в частині застосування штрафу у розмірі 5000грн. на підставі абзацу 10 ч.2 ст.17 Закону № 481.

Посилання апелянта на те, що абзац 10 ч.2 ст.17 Закону № 481 виключено не заслуговує уваги, оскільки, позивач не вірно визначає (рахує) абзаци частини 2 статті 17 Закону № 481. Відповідач посилався на абзац 10 ч.2 ст.17 Закону № 481 в редакції на день виникнення спірних правовідносин, яка відповідала відповідній черговості після внесення змін у вказану статтю закону.

Щодо застосування відповідачем штрафу у розмірі 8500 грн. на підставі абзацу 11 частини другої статті 17 Закону № 481, а саме за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору, колегія суд зазначає, що вірним є висновок суду першої інстанції про порушення позивачем порядку реалізації алкогольних напої, а саме без марки акцизного податку.

Проте, колегія суддів зазначає, що редакція абзацу 11 частини другої статті 17 Закону № 481 (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) передбачає зовсім інші порушення «згідно абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481 застосовується штраф у разі виявлення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень».

У тексті Рішення відповідача від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479 відсутні відмітки про виправлення описок.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення відповідача від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479 підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 8500грн. на підставі абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481 (п.1.2).

Щодо наступного порушення (п.1.3) - факту реалізації алкогольних напоїв без наявності діючої ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв, та застосування відповідачем абзацу 4 частини другої статті 17 Закону № 481, штрафу у розмірі 1700грн., колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи вбачається, що позивач отримав в Державній податковій службі Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 28.06.2013р. по 27.06.2014р. (а.с.15), а наступну Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримана позивачем на період з 24.07.2014р по 23.07.2015р. Отже, станом на 03.07.2014р. (на день проведення перевірки) у позивача не було відповідної Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Як вже зазначалось, відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовується штраф у разі встановлення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, Рішення відповідача від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479 в частині застосування штрафу на підставі абзацу 4 ч.2 ст.17 Закону № 481 прийнято правомірно.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення відповідача від 24.07.2014р. №000054/10-17-22-03/20628479 підлягає частковому скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 8500грн. на підставі абзацу 11 ч.2 ст.17 Закону № 481.

Правлінням Національного Банку України прийнято Постанову «Про затвердженя Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004р.

Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно абзацу 1 п.2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Отже, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 року №0007652202, колегія суддів зазначає, що вірним є висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 року №0007652202, оскільки факт порушення позивачем п.2.6 Положення про введення касових операцій у національній валюті в України № 637 від 15.12.2004р. підтверджено матеріалами справи, внаслідок чого, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції на підставі абзацу 3 п.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Апеляційна скарга в даній частині вимог є необґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текс постанови виготовлено 26.01.2015 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Мазінського споживчого товариства на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року, задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Мазінського споживчого товариства до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, скасувати.

Позовні вимоги Мазінського споживчого товариства до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про застосування фінансових санкцій від 24.07.2014 року №000054/10-17-22-03/20628479 в частині застосування штрафу у розмірі 8500 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.