Ухвала суду № 42461184, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 804/8587/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року провадження у справі за позовом Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу закрито.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу окружного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд прийшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Інгулецький районний центр зайнятості м. Кривого Рогу звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу незаконно отримані кошти у сумі 2 690 грн.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції правомірно керувався наступним.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що адміністративними судами можуть розглядатись вимоги про відшкодування шкоди, завданої лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень, такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як видно, Інгулецький районний центр зайнятості м. Кривого Рогу просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю. Отже, відповідач у спірних правовідносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав особою, яка отримувала матеріальну допомогу та соціальні послуги.

Згідно частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією або законами України.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Тобто, суб'єкт владних повноважень може звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом лише у випадку, коли це передбачено Конституцією або законами України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції відносно того, що в органів Державної служби зайнятості відсутні передбачені законом повноваження звертатись до адміністративного суду з позовами до фізичних осіб про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки такі вимоги за своєю сутністю є вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції.

Даний спір стосується відшкодування збитків, за своєю сутністю та характером спірних правовідносин не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню у відповідності із положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не передбачають норм, які б надавали органам центу зайнятості право звертатись з позовом про стягнення з громадянина сум незаконно отриманої допомоги по безробіттю до адміністративного суду.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно частини 2 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Отже даний спір підлягає вирішенню загальним місцевим судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інгулецького районного центру зайнятості м. Кривого Рогу - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко