Ухвала суду № 42460443, 27.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"26" січня 2015 р. Справа № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Потапенко В.І., суддя Плужник О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги першого відповідача (вх.№ 483Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2014 р. у справі № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11)

за позовом Міністерства освіти і науки України, м. Київ

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору-фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків

до 1. Приватного підприємства фірми "Антей, м. Харків"

2. Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків

за участю Прокурора м. Харкова

про визнання недійсними угод

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Міністерство освіти і науки України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Антей" (першого відповідача) та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (другого відповідача), за участю прокурора міста Харкова, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просив суд визнати недійсними: а) договір про сумісну діяльність від 28.01.1992 року та б) договір про сумісну діяльність від 22.11.1993 року, які були укладені між Харківським політехнічним інститутом та Малим приватним підприємством "ЕПСА"; в) угоду про врегулювання розбіжностей між Малим приватним підприємством "ЕПСА" та Харківським політехнічним університетом з питань належності та використання приміщень розташованих по вул. Пушкінській, 79/1 від 07.12.1994 року та г) додаткову угоду №1 від 19.12.1994 року до угоди від 07.12.1994 року, які були укладені між Харківським державним політехнічним університетом та Малим приватним підприємством "ЕПСА"; д) договір про передачу права вимоги від 03.04.1995 року, який було укладено між Малим приватним підприємством "ЕПСА" та Приватним підприємством фірмою "Антей".

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав позовну заяву як 3-я особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, згідно з якою, просив суд визнати недійсною угоду про врегулювання розбіжностей між Малим приватним підприємством "ЕПСА" та Харківським політехнічним університетом з питань належності та використання приміщень розташованих по вул.Пушкінській, 79/1, від 07 грудня 1994 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 червня 2014 року у справі № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11) позовні вимоги Міністерства освіти

і науки України задоволено частково.

Визнано недійсними:

- Договір про сумісну діяльність від 22.11.1993 року, який було укладено між Харківським політехнічним інститутом та Малим приватним підприємством «ЕПСА»;

- Угоду про врегулювання розбіжностей між Малим приватним підприємством «ЕПСА» та Харківським політехнічним університетом з питань належності та використання приміщень розташованих по вул. Пушкінській, 79/1 від 07.12.1994 року;

- Додаткову угоду №1 від 19.12.1994 року до угоди від 07.12.1994 року, які були укладені між Харківським державним політехнічним університетом та Малим приватним підприємством «ЕПСА»;

- Договір про передачу права вимоги від 03.04.1995 року, який було укладено між Малим приватним підприємством «ЕПСА» та Приватним підприємством фірмою «Антей».

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства фірми «Антей» на користь Міністерства освіти і науки України 418,34 гривень державного мита за подання позову до суду та 78,67 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з НТУ «ХПІ» на користь Міністерства освіти і науки України 418,33 гривень державного мита за подання позову до суду та 78,67 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Харківської області було видано наказ від 27 червня 2014 р. на стягнення з НТУ «ХПІ» на користь Міністерства освіти і науки України 418,33 гривень державного мита за подання позову до суду та 78,67 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

31.10.2014 р. перший відповідач- Приватне підприємство фірма "Антей" подав заяву про визнання вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року у справі № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11) (колегія суддів у складі:головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Аюпова Р.М., суддя Шарко Л.В.) відмовлено в задовленні заяви Приватного підприємства фірми "Антей" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 27 червня 2014 року таким, що не підлягає виконанню.

Перший відповідач-Приватне підприємство фірма "Антей" з ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року у справі № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11) не погодився та подав на неї до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність викладених в ухвалі висновків суду, обставинам справи, просить цю ухвалу скасувати та визнати наказ господарського суду Харківської області від 27 червня 2014 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2015 року у справі № 5023/10593/11 (н.р. 5023/3187/11) апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального коедксу України, у зв'язку її поданням після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Перший відповідач подав апеляційну скаргу повторно.

При цьому перший відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, в якому просив суд визнати причину пропуску цього сроку поважною, посилаючись на те, що він помилково вважав цей строк не пропущеним, обчислюючи його з дати виготовлення повного тексту ухвали -22.12.2014 р., зазначеного на звороті її останнього аркушу.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не знаходить поважних причин, які можуть бути підставою для поновлення пропущеного першим відповідачем строку на апеляційне оскарження.

Частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги зокрема на ухвали місцевого господарського суду . Цей строк становить п'ять днів з дня оголошення місцевим господарським судом ухвали. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку з поновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Питання про поновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною зокрема в постанові від 15.05.2014 р. у справі № 922/1976/13

Як убачається з матеріалів справи,оскаржувана ухвала прийнята та оголошена місцевим господарським судом 18.12.2014 року, а тому строк для її апеляцінйого оскарження закінчився 23.12.2014 р.

Натомість як зазначено в чинній ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р., апеляційну скаргу першим відповідачем було подано після закінчення зазначеного строку-24.12.2014 р.

Посилання першого відповідача на помилкове сприйняття ним дати відправки ухвали суду, що зазначена на звороті останнього аркушу, як дати виготовлення її повного тексту є достатньо сумнівними щодо відповідності вказаних обставин дійсності та в разі наявності вказаних обставин вони не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку, оскільки не є об'єктивно непереборними і такими, що не залежали від волевиявлення першого відповідача та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання апеляційної скарги у встановлений строк.Тобто обставини, на які посилається перший відповідач в клопотанні вказують, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 18.12.2014 р. залежала виключно від волевиявлення апелянта, а отже носять суб'єктивний характер.

Відповідно до ч. 2 статті 93, пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання та відхилення судом клопотання про поновлення цього строку є підставою для повернення скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі повернення скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Колегія суддів вважає, що оскільки заявник не зможе скористатись платіжним документом на сплату судового збору, через те, що відповдіно до ст. 97 ГПК України позбавлений права на повторне подання апеляційної скарги, то сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню.

Керуючись статтями 86, 94, пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу заявнику та додані до неї матеріали на 9 аркушах, у тому числі: апеляційну скаргу № 7 від 16.01.2015 р. на 3 арк. ; заяву № 8 від 16.01.2015 р. про поновлення строку для подання апеляційної скарги на 2 арк.; 5 описів вкладення до цінного листа від 16.01.2015 р. та 3 фіскальних чека УДППЗ "Укрпошта"від 16.01.2015 р. - все на 3 арк; оригінал платіжної квитанції № ПН919 від 24.12.2014 р. -на 1 арк.

2. Повернути Приватному підприємству фірмі "Антей" ( 61024 м. Харків, вул. Пушкінська ,79/1, код ЄДРПОУ 23150297) судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., сплачений за платіжною квитанцією № ПН919 від від 24.12.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Плужник О.В.