Постанова № 42443979, 12.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 січня 2015 року 11 год. 10 хв. № 826/19289/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 08 грудня 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, (також далі - відповідач, Нацкомфінпослуг) про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 19 червня 2014 року № 1912 (далі - оскаржуване розпорядження).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлена вимога підлягає задоволенню, оскільки у порушення розділу 4 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням його від 20 листопада № 2319 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424 (далі - Положення), відповідачем не проведено перевірку позивача за його новим місцезнаходженням, не складено акт про відсутність позивача за його місцезнаходженням, порушено провадження у справі за відсутності акту про правопорушення, не повідомлено позивача про дату та місце розгляду справи про правопорушення, застосовано захід впливу у вигляді зупинення дії ліцензій без належного доведення факту порушення позивачем законодавства про фінансові послуги, не повідомлено у встановленому порядку позивача про рішення, прийняте за результатом розгляду справи про правопорушення.

Ухвалою суду від 11 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 18 грудня 2014 року.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 24 грудня 2014 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі доручення на проведення позапланової виїзної перевірки від 01 квітня 2014 року № 41/13-14 відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт про відсутність за місцезнаходженням від 16 квітня 2014 року.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що при виході 03 квітня 2014 року на перевірку відповідачем виявлено факт відсутності позивача за місцезнаходженням згідно з інформацією, яку внесено до Державного реєстру фінансових установ, за адресою: 02160, місто Київ, проспект Возз’єднання, 15, офіс.

Також, виявлено, що позивач листами від 03 квітня 2014 року вих. № 568 та вих. № 567 (отримано у Нацкомфінпослуг 09 квітня 2014 року вх. № 3806/СК та № 3807СК) подав інформацію про зміну місцезнаходження на адресу: 02218, місто Київ, вулиця Райдужна, 59-Б, офіс 3.

Виходом 11 та 15 квітня 2014 року на адресу: 02218, місто Київ, вулиця Райдужна, 59-Б, офіс 3, виявлено факт відсутності позивача за вказаною адресою.

У подальшому, 15 травня 2014 року відповідачем складено акт позапланової виїзної перевірки (інспекції) позивача № 106/13-7ФП, у якому зазначено про порушення позивачем п. 2.2 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (пере страховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 листопада 2005 року № 4934 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 грудня 2005 року за № 1506/11789, п. 13 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118, п.п. 1.14, 5.2, 8.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126.

Оскаржуваним розпорядженням від 19 червня 2014 року № 1912 "Про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензій Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" на провадження страхової діяльності" тимчасово зупинено (обмежено) дію ліцензій позивача на провадження страхової діяльності у формах: 1.1 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; 1.2 обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володінь зберігання чи використання цієї зброї; 1.3 обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадково: знищення, випадкового пошкодження або псування; 1.4 обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; 1.5 обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків транспорті; 1.6 обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів; 1.7 обов'язкового особистого страхування працівників відомчої (крім ти які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державне: бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільні: пожежних дружин (команд); 1.8 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власні наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 1.9 обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; 1.10 добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); 1.11 добровільного страхування від вогневих ризиків та риз стихійних явищ; 1.12 добровільного страхування залізничного транспорту; 1.13 добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби; 1.14 добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту); 1.15 добровільного страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)]; 1.16 добровільного страхування медичних витрат; 1.17 добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я); 1.18 добровільного страхування наземного транспорту (крім - залізничного); 1.19 добровільного страхування від нещасних випадків; 1.20 добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)]; 1.21 добровільного страхування фінансових ризиків; 1.22 добровільного страхування сільськогосподарської продукції.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції згідно з п. 10 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон), у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 39 Закону, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно зі ст. 40 Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб врегульовано Законом України "Про страхування".

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про страхування", державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження визначено Положенням.

Відповідно до п. 1.4 Положення, заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з п. 2.5 Положення, рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг із можливістю подальшого поновлення дії ліцензії.

Нацкомфінпослуг приймає рішення про поновлення дії ліцензії, якщо особою були усунені порушення, які стали підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Рішення про анулювання (відкликання) ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії.

У разі тимчасового зупинення (обмеження) або анулювання (відкликання) ліцензії особа повинна виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг.

Розпорядження повинно містити: дату та номер розпорядження, місце його складання; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою; посилання на дату та номер акта про правопорушення, у якому зафіксовано порушення особою законодавства про фінансові послуги; прізвище, ініціали та підпис Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов'язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг; дату набрання чинності розпорядженням; відбиток печатки Нацкомфінпослуг.

Зі змісту оскарженого розпорядження вбачається, що його прийнято відповідно до п. 2.5 Положення та, зокрема, містить посилання на дату та номер акта про правопорушення, у якому зафіксовано порушення особою законодавства про фінансові послуги (акт від 16 квітня 2014 року), що свідчить про необґрунтованість доводів позивача, що оскаржене розпорядження не містить дати та номеру акту, у якому зафіксовано порушення.

Згідно з п. 4.2 Положення, виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

У разі порушення справи про правопорушення щодо відсутності особи за місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках), акт про правопорушення складається на підставі акта про відсутність особи за таким місцезнаходженням.

Відповідно до п. 4.3 Положення, акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Як уже зазначено вище, відповідачем складено акт про відсутність за місцезнаходженням від 16 квітня 2014 року та у подальшому акт позапланової виїзної перевірки (інспекції) позивача від 15 травня 2014 року № 106/13-7ФП, отже відповідач при вирішенні справи про правопорушення щодо позивача діяв згідно з п.п. 4.2, 4.3 Положення.

Відповідно до п. 4.7 Положення, до акта про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення (далі - матеріали про правопорушення).

Оскільки відповідачем встановлено відсутність позивача за місцезнаходженням, про що складено відповідний акт, отже суд не вбачає порушень відповідачем п. 4.7 Положення при прийнятті оскарженого розпорядження.

Згідно з п. 4.9 Положення, примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що акти від 16 квітня 2014 року та від 15 травня 2014 року направлено відповідачем поштовим відправленням позивачу, проте поштове відправлення повернулось не врученим з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 4.11 Положення, у випадку розгляду справ про правопорушення, за які передбачено застосування заходів впливу, визначених пп. 1, 2, 4-9 п. 2.1 розділу II цього Положення, член Нацкомфінпослуг відповідно до розподілу обов'язків подає матеріали про правопорушення до Нацкомфінпослуг як колегіального органу для розгляду справи про правопорушення. Повідомлення особи про розгляд справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше ніж за десять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення.

Згідно з п. 4.26 Положення, рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття.

З матеріалів справи також вбачається, що повідомлення про розгляд справи від 19 травня 2014 року та оскаржене розпорядження направлено відповідачем поштовим відправленням за місцезнаходженням позивача, проте поштове відправлення повернулось не врученим з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на вище викладене, при розгляді справи про правопорушення відносно позивача відповідач діяв відповідно до вище вказаних норм Положення.

Згідно з п. 2.1 Положення, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 Закону; 4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Повноваження Нацкомфінпослуг щодо обмеження або відкликання ліцензії страховика на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг реалізуються згідно з нормами Закону України "Про страхування".

Відповідно до п. 2.5 Положення, рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг із можливістю подальшого поновлення дії ліцензії.

Згідно з п. 7.2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126, підставами для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії є установлений перевіркою факт відсутності страховика за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або Державному реєстрі фінансових установ, та/або неповідомлення страховиком про зміну свого місцезнаходження Нацкомфінпослуг у строки визначені законодавством.

Під час розгляду справи судом з’ясовано та сторонами не заперечується, що листами від 03 квітня 2014 року вих. № 568 та вих. № 567 (отримано у Нацкомфінпослуг 09 квітня 2014 року вх. № 3806/СК та № 3807СК) позивач подав інформацію про зміну місцезнаходження на адресу: 02218, місто Київ, вулиця Райдужна, 59-Б, офіс 3.

Як вбачається зі змісту акту про відсутність позивача за місцезнаходженням від 16 квітня 2014 року, відповідачем виявлено факт відсутності позивача за місцезнаходженням відповідно до інформації, яка внесена до Державного реєстру фінансових установ, за адресою: 02160, місто Київ, проспект Возз’єднання, 15, офіс, та за новою адресою: 02218, місто Київ, вулиця Райдужна, 59-Б, офіс 3.

Стосовно доводів позивача на договір суборенди нежитлового приміщення від 01 квітня 2014 року, на підставі якого позивач орендує приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Райдужна, 59 Б, офіс 3, суд зазначає, що наявність договору не є належним доказом фактичного знаходження позивача за вказаною адресою.

Також, суд зазначає, що у матеріалах справи наявні копії повідомлень про вручення поштових повідомлень, які є належними доказами направлення поштової кореспонденції відповідачем на адресу позивача.

На думку суду, довідка УДППЗ "Укрпошта" від 22 грудня 2014 року про не надходження на адресу позивача поштової кореспонденції, не спростовує факт направлення поштової кореспонденції відповідачем на адресу позивача, оскільки у довідці вказано період із 01 червня 2014 року, а листування відбувалось переважно у період квітня-травня 2014 року.

Оскільки, позивачем допущено порушення норм законодавства, а саме: відсутність страховика за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або Державному реєстрі фінансових установ, що згідно з 7.2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, є підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії, враховуючи, що при розгляді та вирішенні справи про правопорушення щодо позивача відповідач діяв відповідно до норм Положення, що свідчить про обґрунтованість та правомірність такого розпорядження.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин