Постанова № 42443460, 21.01.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 р. м. Чернівці Справа № 824/10/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сеника І.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції

про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач) Сеника Івана Феодосійовича щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 від 06.05.2014 р.; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Сеника Івана Феодосійовича щодо невиконання та нездійснення всіх виконавчих примусових заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду від 20.03.2012 р.; скасувати постанову державного виконавця Сеника Івана Феодосійовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. винесену по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О., як таку, що є незаконною та винесена передчасно.

В обґрунтування позову позивач вказував, що державним виконавцем не виконано вирок Хотинського районного суду, а саме не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо примусового стягнення коштів з боржників.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що із офіційних відомостей отриманих в ході виконавчого провадження отримана інформація, що у ОСОБА_4 відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. Вважає, що за таких обставин оскаржувана постанова є правомірною та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. № 824/2469/14-а встановлено, що вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.03.2012 р. у кримінальній справі № 1-7/12 р. визнано винним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, а в разі відсутності в нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн. (а.с. 38 - 41).

На підставі цього рішення, 22.06.2012 р. Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист № 1-7/12 р. (а.с. 9).

06.07.2012 р. державним виконавцем державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р., виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 22.06.2012 р. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5, в межах суми боргу. Боржника зобов'язано добровільно виконати виконавчий документ в семиденний строк, про що повідомити ВДВС Хотинського РУЮ.

01.10.2012 р. у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Хотинського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого 22.06.2012 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно в межах позовних вимог, що належить боржникам: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникам: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в межах суми боргу.

04.04.2013 р. державним виконавцем Маланчуком М.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників, припинено чинність арешту майна боржників та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 р., яка набрала законної сили 11.06.2013 р., у справі № 824/1117/13-а, позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. ВП №33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.013 р.

13.05.2013 р. позивачем вдруге пред'явлено до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції виконавчий лист № 1-7 Хотинського районного суду про стягнення з ОСОБА_5, а вразі відсутності у нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12300 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598 грн.

15.05.2013 р., на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 37897278.

01.07.2013 р. позивач втретє пред'явив до виконання виконавчий лист № 1-7 виданий Хотинським районним судом про стягнення з ОСОБА_5, а вразі відсутності у нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12300 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 67598 грн.

08.07.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38740515 по виконанню виконавчого листа № 1-7 виданого Хотинським районним судом.

19.02.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 38740515, у зв'язку відсутністю майна у боржників.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

04.02.2014 р. на підставі судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1117/13-а від 22.05.2013 р., державним виконавцем Хотинського районного управління юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 33267808 за виконавчим листом № 1-7 виданого Хотинським районним судом.

30.05.2014 р. державним виконавцем Хотинського районного управління юстиції винесено постанову у виконавчому провадженні № 33267808, яка затверджена заступником начальника відділу про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-7 виданого Хотинським районним судом. Підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення позивачу виконавчого листа слугувало непред'явлення стягувачем (позивачем) виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням.

25.04.2014 р. позивач вчетверте звернувся до Хотинського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-7 виданим Хотинським районним судом про стягнення з матері засудженого неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_4 коштів, шляхом звернення стягнення на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 14).

06.05.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43170929 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р. виданого Хотинським районним судом Чернівецької області. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати будь-яке відчуження майна, а також надано семиденний строк для добровільного виконання рішення (а.с. 13).

Дослідженням наданих сторонами письмових доказів встановлено, що 20.05.2014 р. державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа виданого Хотинським районним судом, накладено арешт на майно боржника, а саме на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт опису і арешту майна (а.с. 23-24).

В листопаді 2014 р. представник позивача подав до Головного управління юстиції у Чернівецькій області заяву про відвід державному виконавцю Маланчуку М.А., за результатами якої 05.12.2014 р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Лобчук Г.О. винесено постанову про задоволення відводу та передано виконавче провадження ВП № 43170929 для організації подальшого виконання державному виконавцю цього ж відділу Сенику І.Ф. (а.с. 11).

23.12.2014 р. державним виконавцем Сеником І.Ф. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка затверджена цього ж дня заступником начальника відділу (а.с. 8).

Про прийняте рішення, відповідач повідомив позивача рекомендованим листом від 23.12.2014 р., яке отримане останнім 25.12.2014 р. та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні (а.с. 6, 7).

Вважаючи дії та бездіяльність державного виконавця по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Хотинським районним судом протиправними, а винесену постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконною, 31.12.2014 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Також судом встановлено, що ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької від 10.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15.10.2014 р. в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області Маланчука М.А. про примусове проникнення в житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для проведеня виміру будинку володіння - відмовлено (а.с. 126 - 128, 129 - 128).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.12.2014 р. в справі №724/1673/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог відділ державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції про звернення стягнення на житловий будинок - відмовлено. Доказів набрання вказаним судовим рішенням законної сили сторонами не надано (а.с. 134 - 137).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 52 Закону № 606-XIV зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ст. 63 Закону № 606-XIV звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Дослідженням оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві встановлено, що вказане рішення прийнято на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону № 606-XIV у зв'язку з тим, що проведеними виконавчими діями майна, яке б належало боржнику на підставі власності та можна звернути стягнення не виявлено.

Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначено, що 06.05.2014 року у відповідності до статті 17, 19, 20, 35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника з примусового виконання виконавчого листа Хотинського районного суду Чернівецької області № 1/7 від 20.03.2012 року та за вих. № 3103/02-43 направлено сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

14.05.2014 р. з метою повного об'єктивного та неупередженого виконання рішень суду у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження» по справі надіслано відповідні запити до установи банку, ВРЕВ, УДАЇ, ДПІ тощо.

20.05.2014 р. у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними до нього господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно відповіді на вимогу, яка надійшла 21.05.2014 р. з Хотинського районного центру зайнятості, боржник на обліку як особа, яка потребує працевлаштування, не перебуває, та державну допомогу по безробіттю, не отримує.

26.05.2014 р. згідно облікових даним центру 7304 надання послуг пов'язаних з використанням автоматизованих засобів з обслуговування Герцаївського, Новоселицького, Хотинського районів, за боржником - ОСОБА_4, транспортних засіб та причепів, не зареєстровано.

Згідно довідки від 17.06.2014 р. відділу держземагенства у Хотинському районі Чернівецької області, державна реєстрація право установчих документів на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, не проводилось.

Згідно довідки від 17.06.2014 р. державної інспекції сільського господарства Чернівецькій області за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, в електронному обліку не значиться.

Згідно довідки від 23.06.2014 р. ПАТ «Державний ощадний банк» боржник ОСОБА_4, вкладником банку не являється.

З метою усунення перешкод щодо подальшого виготовлення право установчих документів на описане нерухоме майно, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем від 08.09.2014 р. направлено подання до Хотинського районного суду про примусове проникнення в житловий будинок по АДРЕСА_1.

10.09.2014 р. на адресу відділу ДВС Хотинського районного управління юстиції надійшла ухвала № 724/1672/14-ц Хотинського районного суду Чернівецької області про відмову у задоволені подання державного виконавця про примусове проникнення у житловий будинок, тому, що відсутні право установчі документи які б засвідчували, що житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, належить на праві приватної власності боржнику.

01.12.2014 р. згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником, а саме ОСОБА_4 нерухомого майна не зареєстровано.

Іншими проведеними виконавчими діями майна, яке б належало боржнику на праві власності та можна звернути стягнення, не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця (а.с. 8).

Отже, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач виходив з того, що проведеними виконавчими діями не виявлено майна, яке б належало боржнику на праві власності та можна звернути стягнення.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення, суд вважає, що воно не відповідає принципам адміністративної процедури закріпленої у ч. 3 ст. 2 КАС України з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач неодноразово, під час примусового виконання виконавчого листа Хотинського районного суду, повідомляв відповідача про наявність у боржників нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1.

На підтвердження вказаної обставини подав до суду довідки виконкому Рашківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 244 від 18.04.2013 р., № 181 від 20.05.2014 р., № 358 від 31.07.2014 р., № 136-02-21 від 05.11.2014 р. (а.с. 18, 19, 21).

Як вбачається із довідки від 18.04.2013 р., ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1, а зареєстрована АДРЕСА_2, який їй належить.

В довідці від 20.05.2014 р. вказано, що згідно запису в господарській книзі №4 особового рахунку НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрована та не проживає ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 За даною адресою проживають ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідно до довідки від 31.07.2014 р., згідно запису в господарській книзі №5 особового рахунку НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_2 головою двору є ОСОБА_4, яка в даному будинку не проживає. Крім того, в даному будинку зареєстровані та не проживають ОСОБА_6, ОСОБА_5 Згідно вказаної довідки в даному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Також судом встановлено, що відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.12.2000 р. вирішено, що в рахунок поділу спадкового майна ОСОБА_4 виділено та визнано право власності на 72/100 ідеальних долей будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1, а саме за житловим будинком (а.с. 17).

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що прізвище до шлюбу ОСОБА_4 - ОСОБА_4. Вказана обставина також підтверджується листами наданими відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області та Рашківською сільською радою від 05.11.2014 р. (а.с. 20, 21).

З довідки виданої Рашківською сільською радою від 05.11.2014 р. також вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 на свою частку 72/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 право власності на підставі рішення суду від 2000 р. не оформила. Земельні ділянки біля будинку нікому не належать так, як з цього приводу в сільську раду ніхто не звертався. Державний акт на дані земельні ділянки не видавався. Згідно запису в по господарській книзі №5 особового рахунку НОМЕР_2 є ОСОБА_4 зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_2 та являється там головою двору. На даний житловий будинок інвентарна справа не виготовлялась. За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 0,14 га.

Однак, вказані обставини не були враховані державним виконавцем під час проведення заходів примусового виконання рішення Хотинського районного суду, в т.ч. щодо виявлення майна боржників, на яке може бути звернуте стягнення та при прийнятті оскаржуваної постанови.

Суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що на вказане вище нерухоме майно відсутні правовстановлюючі документи, оскільки він не звертався до боржників із вимогою самостійно зареєструвати нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1.

Також суд звертає увагу на те, що 14.08.2014 р. позивачем здійснено авансування на оплату послуг Хотинського КРБТІ для виготовлення технічної документації на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 в сумі 1000,00 грн.

Разом з тим, за наявності авансування позивачем витрат, в порушення вимог ч. 5 ст. 63 Закону № 606-XIV, відповідач не забезпечив та не вжив заходів щодо виготовлення документів, які характеризують об'єкти нерухомості (житлові будинки та земельні ділянки) розташовані за адресою АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.05.2014 р. державним виконавцем направлено запит в ПАТ «Ощадний банк України» щодо наявного майна та коштів ОСОБА_4 Згідно довідки Ощадбанку рахунки за боржником не зареєстровані. У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що ним не перевірялась наявність у боржників коштів на рахунках і вкладах у інших банках та фінансових установах, крім ПАТ «Ощадний банк України», розташованих на території Хотинського району та/або Чернівецької області.

Суд критично оцінює, доводи відповідача, про те, що ним здійснено запит до Державної податкової служби України стосовно наявності у ОСОБА_4 рахунків відкритих у банках чи інших фінансових установах, оскільки ОСОБА_4 не зареєстрована як фізична особа-підприємець, а тому в органах ДПІ відсутня вказана інформація.

Крім того, суд констатує, що запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України щодо сум отриманих доходів, про останнє місце роботи та про номера рахунків, відкритих у банках здійснено державним виконавцем в січні 2015 р., тобто після винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 144, 145).

Дослідженням акту про неможливість стягнення від 12.12.2014 р., на який відповідач посилався в оскаржуваній постанові встановлено, що 12.12.2014 р. державним виконавцем Сеником І.Ф. за участю свідків здійснено виїзд по місцю реєстрації та проживання ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в АДРЕСА_1. Майна, яке б належало їм на праві власності та можна звернути стягнення не виявлено. На момент перевірки вищевказані особи по місцю проживання відсутні (а.с. 140).

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що відповідач встановивши відсутність боржників за місцем проживання не вжив заходів щодо встановлення їх місця знаходження та подальшого їх розшуку в порядку встановленому Законом № 606-XIV.

Необґрунтованими на думку суду також є доводи відповідача щодо вжиття вичерпних заходів щодо наявності у боржників транспортних засобів, оскільки як вказував в судовому засіданні позивач та підтверджується вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.05.2013 р., який вступив в законну силу 26.06.2013 р., ОСОБА_5 керував транспортним засобом «Москвич», який належить його батькові (ОСОБА_6) (а.с. 165-166).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 та 4 ст. 47 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, виконавчий лист №1/7 від 20.03.2012 р. повернений позивачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV. Судом встановлено, що питання щодо повернення позивачу авансового внеску у розмірі 1000,00 грн. державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не вирішувалося, що є прямим порушенням вимог ст. 47 Закону № 606-XIV.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Сеника І.Ф. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 від 06.05.2014 р., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ч. 2 ст. 162 КАС України. При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача. В позовній заяві позивач повинен зазначити нормативне обґрунтування своїх вимог, вибравши при цьому належний спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати дії відповідача щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 протиправними.

Під діями, в розумінні КАС України, необхідно розуміти активну поведінки суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних.

Рішеннями суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно - правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки обраний спосіб захисту не спрямований на реальне відновлення порушеного права. Тому, позовна вимога про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Сеником І.Ф. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 задоволенню не підлягає. В даному випадку належним способом захисту порушеного права є скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) відповідачем при вчиненні виконавчих дій та прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Сеника Івана Феодосійовича щодо невиконання та нездійснення всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду від 20.03.2012 р.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Сеника І.Ф. про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 р. винесену по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О.

4. В іншій частині відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 26 січня 2015 р.

Суддя В.К. Левицький