Постанова № 42443355, 21.01.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соловйов О.Л.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року справа №263/8833/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.

при секретарі: Коханюк А.Р.

за участю: представника відповідача Майстренко Н.В.(довіреність від 19.01.2-15р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років при Головному УПФУ в Донецькій області від 09.07.2014 року № 32/12 щодо незарахування періоду його роботи з 05.05.1982 року по 17.12.1994 року у Рефрижераторному вагонному депо «Троїцьк» до спеціального стажу роботи; визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя №116 від 11.07.2014 року про відмову у призначенні йому пенсії за вислугою років на підставі п.«а» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача включити спірний період до спеціального стажу роботи та призначити йому пенсію за вислугу років за Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583, на підставі п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.02.2014 року.

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповне з»ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду позивач та представник апелянта до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для у Рефрижераторному вагонному депо «Троїцьк».

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Так, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що він у спірний період працював механіком та начальником рефрежираторної секції (потяга) у Рефрижераторному вагонному депо «Троїцьк» (а.с.40).

Відповідно до ст.55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають чоловіки - робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах за списком , затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 р. № 583 при досягненні ними 55-річного віку та при наявності 25 років страхового стажу , з них не менше 12,5 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, тобто: до 31.12.1991 р. застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173, а з 01.01.1992 р. до 11.03.1994 р. застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 р. №10.

Згідно п. 5 вказаного Порядку, у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками N 1 чи N 2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Відповідно до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583 (далі за текстом Список), таким правом користуються механіки рефрижераторних поїздів (секцій), зокрема механікам рефрижераторних поїздів (секцій) до стажу для призначення пенсій за вислугою років включаються періоди їх роботи в 1978-1990 роках начальниками рефрижераторних поїздів (секцій) при обслуговуванні рефрижераторних поїздів (секцій) меншою чисельністю робітників, ніж це було постановлено галузевими технічно обґрунтованими нормами обслуговування рефрижераторних поїздів (секцій), при наявності підтверджуючих документів.

В трудовій книжці позивача вказані тільки періоди зарахування на посаду та звільнення з посади, але характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи не вказані. Не підтверджує цього і архівна довідка від 28.09.2009, на яку посилається позивач (а.с.22).

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія і посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до вищенаведеного пункту Порядку №637, у разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Пунктами 3 і 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. за N 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як вбачається з довідки від 31.03.2014, Рефрижераторне вагонне депо «Троїцьк» має правонаступника - ВАТ «Рефсервіс» (а.с.23).

З огляду на викладене, відповідачем правомірно вимагалось від позивача надання уточнюючої довідки щодо пільгового характеру його роботи у спірний період, що останнім зроблено не було.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги закону та не перевірив доводів відповідачів щодо відсутності відомостей про пільговий характер роботи позивача, а також щодо установи, яка має право видати уточнюючу довідку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач як суб»єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій, в той час, як позивач своїх доводів щодо порушень з боку УПФУ належним чином не довів, при цьому, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішень про відмову в призначенні пенсії за вислугу років - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішень про відмову в призначенні пенсії за вислугу років - відмовити .

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова в повному обсязі складена 26 січня 2015 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко