Постанова № 42443267, 20.01.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/663/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

позивача - не з'явився;

представника позивача - не з'явився;

представників відповідача- Сабадош Антоніни Юріївни та Вовчанської Лесі Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 січня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 січня 2015 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просить: 1. Визнати протиправним та скасувати Акт (довідку) № 000217 від 12 лютого 2014 року та податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2014 року № 0000212202/07-08-22/10, видане Державною податковою інспекцією у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3. 2. Судові витрати стягнути з Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

26 травня 2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Плеханова З.Б.) залишено позовну заяву без розгляду.

20 серпня 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року скасовано.

Згідно з розпорядженням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року № 43 проведено повторний автоматичний розподіл даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2014 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем в книзі обліку розрахункових операцій № 0708001093 записи були зроблені вчасно, відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджується копіями сторінок книги обліку розрахункових операцій.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, проте 22 грудня 2014 року за вх. №17849 до суду надійшла заява позивача відповідно до якої остання просила провести розгляд справи за її відсутності (Т. 2 а.с. 66).

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмових поясненнях (Т. 1 а.с.а.с. 24, 25) та в запереченнях на додаткові пояснення до позовної заяви (Т. 2 а.с.а.с. 51-54) та просили суд в задоволені такого відмовити. Зокрема, представники відповідача пояснили суду, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке прийняте за результатами перевірки, є правомірним. Зокрема, представники вказали, що 12 лютого 2014 року було проведено фактичну перевірку торгового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить ФОП ОСОБА_3. За результатами перевірки складено акт № 000217 від 12 лютого 2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме під час фактичної перевірки виявлено факт не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходжень за період з 07 лютого 2014 року по 11 лютого 2014 року на загальну суму 1289 грн.. За результатами розгляду зазначеного акту перевірки ДПІ у Міжгірському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212202/07-08-22/10 від 19 лютого 2014 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6445 грн., тобто у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (пункт 1 абзац 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями № 436/95 від 12 червня 1995).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 882321 (Т.1 а.с. 10).

Відповідно до договорів оренди основних засобів за №№ 1 та 2 від 03 січня 2014 року позивач користується приміщеннями площею 30 м кв та 21 м кв, що знаходяться в АДРЕСА_1 в торговому комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Т. 1 а.с.а.с. 80-88, Т. 2 а.с.а.с.37-45).

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу від 10 лютого 2014 року № 56 та направлень від 12 лютого 2014 року за №№ 83/22-02 та 84/22-02, що видані Головним управлінням Міндоходів у Закарпатській області, проведена фактична перевірка господарської одиниці Торговий комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка розташована за адресою АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_3, з питань дотримання вимог проведення готівкових розрахунків. За результатами перевірки відповідачем було складено акт (довідку) перевірки № 000217 від 12 лютого 2014 року (дата реєстрації 13 лютого 2014 року, реєстраційний № 0037/07/16/22/2775510688), відповідно до якого у ході перевірки встановлено порушення пункту 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зі змінами та доповненнями, а саме: неоприбутковано готівкові кошти в книгу обліку розрахункових операцій на загальну суму - 1289 грн. за 07 лютого 2014 року - у сумі 304 грн., за 08 лютого 2014 року - у сумі 198 грн., за 09 лютого 2014 року - у сумі 236 грн., за 10 лютого 2014 року - у сумі 201 грн. та за 11 лютого 2014 року - у сумі 350 грн. (Т.1 а.с.а.с. 5, 7, 8, 49-54).

Вищевказаний акт (довідка) від суб'єкта господарювання був підписаний ОСОБА_4.

На підставі вказаного акту перевірки, 19 лютого 2014 року ДПІ у Міжгірському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212202/07-08-22/10, відповідно до якого встановлено порушення позивачем пункту 1 абзацу 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями № 436/95 від 12 червня 1995 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України та згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Постанови № 637 від 15 грудня 2004 року "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6445 грн. (Т. 1 а.с. 9).

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно зі статтею 2 частиною 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з акту (довідки) фактичної перевірки, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення, а саме неоприбутковано готівкові кошти в книгу обліку розрахункових операцій на загальну суму - 1289 грн. (за 07 лютого 2014 року - у сумі 304 грн., за 08 лютого 2014 року - у сумі 198 грн., за 09 лютого 2014 року - у сумі 236 грн., за 10 лютого 2014 року - у сумі 201 грн. та за 11 лютого 2014 року - у сумі 350 грн.).

Так, відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року № 637 (далі по тексту - Положення № 637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами постановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Згідно із пунктом 1.2 Розділу 1 Положення № 637 - книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Розрахунковий документ - це документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Під час судового розгляду як свідок був допитаний працівник позивача ОСОБА_4 - знаходиться у трудових відносинах з позивачем на підставі трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 03 січня 2012 року № 07081200007 (Т. 1 а.с. 46). Вказаний свідок пояснив суду, що працює в кафе-барі, директором якого є позивач. Під час перевірки 12 лютого 2014 року була на своєму робочому місці - за прилавком кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_2". Перевіряючі зайшли у кафе-бар (кафе має окремий вхід від магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"), показали посвідчення і попросили книгу обліку розрахункових операцій. Цю книгу свідок надала для перевірки. Особи, що здійснювали перевірку, подивилися цю книгу, і повідомили, що все гаразд і віддали книгу. Сказали що до неї претензій не мають і попросили підійти до них та підписати акт, що вона й зробила.

Під час судового розгляду як свідок був допитаний працівник позивача ОСОБА_5 - знаходиться у трудових відносинах з позивачем на підставі трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 03 січня 2012 року № 07081200006 (Т. 1 а.с. 94). Вказаний свідок пояснив суду, що працює в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", директором якого є позивач. Під час перевірки 12 лютого 2014 року не була, оскільки в цей час повинна була бути в лікарні. В цей час її підміняла стажист - ОСОБА_6. Вказаний свідок пояснила суду, що від покупців приймають кошти, виписують чек, а в кінці дня суми отриманих коштів записують у Книгу обліку розрахункових операцій. Стажист ОСОБА_6 також здійснювала записи.

Під час судового розгляду як свідок була допитана ОСОБА_6. Вказаний свідок пояснив суду, що не має відповідної освіти й тому попросилася працювати у позивача. В той час вона вчилася як працює продавець. В день перевірки знаходилася в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1". Перевіряючі попросили чекову книжку. В той день записів не вносила.

Як вбачається із копії з книги обліку розрахункових операцій № 0708001093 (Т.1 а.с.а.с. 11, 11а, 75-78, Т.2 а.с.а.с. 11, 26), кошти отримані позивачем відповідно до розрахункових квитанцій на загальну суму 1289 грн. за 07 лютого 2014 року - у сумі 304 грн., за 08 лютого 2014 року - у сумі 198 грн., за 09 лютого 2014 року - у сумі 236 грн., за 10 лютого 2014 року - у сумі 201 грн. та за 11 лютого 2014 року - у сумі 350 грн. повністю відображені в обліку розрахункових квитанцій та руху готівки.

Крім того, суд враховує ту обставину, що акт перевірки підписав працівник позивача, який виконував свої обов'язки в кафе-барі, а не в магазині, де відповідно до акта здійснювалися розрахункові операції. Вказана обставина не заперечується й відповідачем. Також суд враховує те, що вказаний працівник (відповідно до його показів) підписав акт перевірки після того як особи, що здійснювали перевірку повідомили цього працівника що саме до неї претензій не має.

Відповідно до Розділу 2 абзаців 1 та 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 12 серпня 20108 року за № 534, за результатами перевірки складається акт, а у разі відсутності порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства - довідка. Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами. Виходячи з того, що акт є службовим документом, то й інформація, яку цей акт містить має доказове значення в першу чергу для контролюючого органу, який приймає відповідне рішення відповідно до цього акту.

Таким чином, позивачем надано докази, які підтверджують факт внесення до Книги обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована у контролюючому органі, даних розрахункових квитанцій за період з 07 лютого 2014 року по 11 лютого 2014 року.

У свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів, (зокрема, фотокопії з книги обліку розрахункових операцій № 0708001093 станом на час перевірки) які б спростовували наявність зазначених спірних записів під час перевірки (підтверджували відсутність даних записів саме під час перевірки) крім наявності такої інформації у акті перевірки.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем не доведено суду факт того, що позивачем не здійснено або здійснено несвоєчасно записи в Книгу обліку розрахункових операцій, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 є безпідставним.

Відповідно до статті 17 частини 1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Частиною 2 пунктом 1 вказаної статті, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас, інформація контролюючого органу, що викладена в акті є лише висновком контролюючого органу, зазначення якого в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що акт (довідка) перевірки № 000217 від 12 лютого 2014 року (дата реєстрації 13 лютого 2014 року, реєстраційний № 0037/07/16/22/2775510688) не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція щодо оскарження актів перевірок висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 вересня 2013 року ухвалена у справі № 21-237а13, а відтак відповідно до статті 2442 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Оскільки складений за результатами проведення вказаної перевірки відповідний акт, що оскаржується, не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту, а носить виключно інформативний характер, такий не може бути визнаний протиправним та скасований.

На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212202/07-08-22/10 від 19 лютого 2014 року.

В задоволенні адміністративного позову в частині решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко