Ухвала суду № 42441531, 15.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/800/44036/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бившевої Л. І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (далі - ПО "Житомирський кооперативний ринок") звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов ПО "Житомирський кооперативний ринок" задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Житомирська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПО "Житомирський кооперативний ринок" у задоволенні позову.

ПО "Житомирський кооперативний ринок" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Житомирської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Житомирською ОДПІ проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПО "Житомирський кооперативний ринок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 01 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №3/22-01/01559123 від 07 лютого 2014 року

Перевіркою встановлено порушення ПО "Житомирський кооперативний ринок" вимог пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.10.4, п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 135673, 00 грн.; п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 570583, 00 грн.

На підставі акта перевірки Житомирською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року: №0000442201, яким ПО "Житомирський кооперативний ринок" збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 152716, 00 грн., у т.ч. 135673, 00 грн. за основним платежем та 17043, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000432201, яким ПО "Житомирський кооперативний ринок" збільшено податок на додану вартість на загальну суму 709091, 00 грн. у т. ч. 570583, 00 грн. за основним платежем та 138508, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПО "Житомирський кооперативний ринок" та ТОВ "Будексім" укладено договори на ремонт покрівлі №06/06 від 08 червня 2011 року, №06/07 від 06 липня 2011 року, №18/08 від 18 серпня 2011 року, №05/10 від 05 жовтня 2011 року, №07/10 від 07 жовтня 2011 року та №б/н від 10 січня 2012 року. Виконання договорів підтверджено копіями реєстрів по актах виконаних робіт, копіями платіжних доручень, договорами з ТОВ "Поліський Імхотеп", видатковими накладними, відомістю ресурсів локального кошторису, та підсумковою відомістю ресурсів. За господарськими операціями з контрагентами ТОВ "Будексім" та ТОВ "Поліський Імхотеп" ПО "Житомирський кооперативний ринок" сформувало валові витрати та податковий кредит.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що взаємовідносини між ПО "Житомирський кооперативний ринок" та контрагентами ТОВ "Поліський Імхотеп" і ТОВ "Будексім" досліджувались при розгляді адміністративних справ №0670/11726/11 і №806/6779/13-а, у яких постановами Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року та від 27 лютого 2014 року, що набрали законної сили, встановлено факт реальності здійснення господарських операцій та наявність усіх необхідних первинних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ПО "Житомирський кооперативний ринок" не порушено вимог законодавства, оскільки суми включені до валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, зокрема, податкових накладних, які мають всі обов'язкові реквізити, а тому податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПО "Житомирський кооперативний ринок".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Л. І. Бившева М.О. Федоров