Постанова № 42441240, 19.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. Справа№ 911/3370/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Левченко М.В. - представник за довіреністю від 28.05.2014 року;

від відповідача: Штельмах А.А. - представник за довіреністю від 12.12.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду Київської області від 09.10.2014 року

у справі № 911/3370/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари - Т»

про стягнення 98 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари - Т» про стягнення 50 000, 00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 48 000, 00 грн. пені.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 44 250, 00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2014 року у справі № 911/3370/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо визначення періоду нарахування пені за прострочення сплати штрафу та помилково застосував статтю 83 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року апеляційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 02.12.2014 року.

У судове засідання 02.12.2014 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представники позивача у судовому засіданні 02.12.2014 року надали пояснення по суті спору, якими підтримали доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року розгляд справи відкладено до 16.12.2014 року.

У судовому засіданні 16.12.2014 року представник позивача надав додаткові пояснення в обгрунтування доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року розгляд справи відкладено до 19.01.2015 року.

Представники сторін у судовому засіданні 19.01.2015 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 787/65-р-02-07-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т", за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 19.12.2013 року № 63 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладено на відповідача штраф у сумі 50 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Супровідним листом від 23.12.2013 року № 02-07/3353 позивач надіслав копію рішення у справі № 787/65-р-02-07-13 до ТОВ "Продтовари-Т" на адресу його місцезнаходження (09500, Київська область, м. Тараща, вул. Богдана Хмельницького, 1).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303708384987 копію рішення у справі № 787/65-р-02-07-13 отримала уповноважена особа відповідача 15.01.2014 року, що відповідачем в ході розгляду спору не заперечувалося та не спростовано.

Відповідно до ч.3. ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Згідно з ч.5. ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач штраф своєчасно та в повному обсязі не сплатив, що з огляду на норму ч.5. ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для нарахування відповідачу пені за весь період прострочення сплати штрафу.

Як зазначає позивач в розрахунку позову, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням адміністративної колегії Відділення від 19.12.2013 року № 63 рахуючи два місяці від дати отримання рішення 15.01.2014 року та враховуючи, що 15.03.2014 року та 16.03.2014 року були вихідними днями, сплив 17.03.2014 року.

В той же час, позивач зазначає, що відповідач керуючись ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскаржував рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду. Зокрема, ТОВ "Продтовари-Т" зверталось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Відділення від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 року за вищенаведеною позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/5324/14 та призначено її до розгляду на 14.04.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 910/5324/14 у задоволені позовних вимог ТОВ "Продтовари-Т" відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 910/5324/14, ТОВ "Продтовари-Т" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 09.07.2014 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року у справі № 910/5324/14 апеляційну скаргу ТОВ "Продтовари-Т" на рішення суду першої інстанції від 16.04.2014 року залишено без задоволення.

Таким чином, позивач в розрахунку позову врахував періоди зупинення нарахування пені протягом якого фактично здійснювався зазначений судовий розгляд чи перегляд від дня порушення провадження у справі до дня прийняття судового рішення, у суді апеляційної інстанції - від дня прийняття апеляційної скарги до дня прийняття постанови. Таким чином, за період з 28.03.2014 року по 19.05.2014 року та з 16.06.2014 року по 09.07.2014 року нарахування пені зупинялось.

З врахуванням викладеного, при зверненні до суду позивачем було заявлено до стягнення крім суми штрафу, також 48 000 грн. пені всього за 64 дні прострочення (по 05.08.2014 року за вирахуванням наведених періодів зупинення нарахування пені).

Водночас, в суді першої інстанції з'ясовано, що 01.08.2014 року відповідачем було сплачено штраф у повному обсязі 01.08.2014 року, у зв'язку з чим, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив період нарахування пені по 31.07.2014 року, тобто за 59 днів прострочення і просить стягнути з відповідача 44 250 грн. пені, а також зменшив позовні вимоги на суму штрафу 50000 грн., який сплачений відповідачем.

Як визначено ч.ч. 3, 5, 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що початком оскарження рішення Антимонопольного комітету є звернення відповідача до Господарського суду м. Києва 11.03.2014 року, тобто за сім днів до закінчення строку сплати штрафу, оскільки повторне звернення до суду після усунення недоліків відбулось відразу, строк оскарження не переривався, розгляд справи в суді першої інстанції закінчився винесенням рішення, яке не набрало законної сили, оскільки у встановлені чинним законодавством строки було оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції. Апеляційний розгляд закінчився прийняттям Київським апеляційним господарським судом постанови від 09.07.2014 року № 910/5324/14, і до відповідної дати додається строк, який не вичерпано відповідачем для добровільної сплати.

Тобто строк добровільної сплати з врахуванням періоду зупинення закінчився лише 16.07.2014 року і прострочення до моменту сплати фактично тривало 15 днів, що становить 11 250, 00 грн. пені.

Крім того, враховуючи що основне зобов'язання зі сплати штрафу виконано відповідачем в повному обсязі і строк прострочення є незначним, а також той факт, що таким простроченням не завдано позивачу жодних збитків, суд першої інстанції застосувавши п. 3 ст. 83 ГПК України зменшив заявлену до стягнення пеню на частину, яка підлягала сплаті за 15 днів фактичного прострочення, тобто на 11 250, 00 грн.

Однак колегія суддів не погоджується із даним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (Постанова Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що нарахування пені зупиняється лише з 28.03.2014 року (дата порушення справи № 910/5324/14 про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету) по 19.05.2014 року (дата прийняття рішення по справі № 910/5324/14) та з 16.06.2014 року (дата прийняття апеляційної скарги на рішення № 910/5324/14) по 09.07.2014 року (дата винесення постанови за результатами перегляду постанови по справі № 910/5324/14).

Враховуючи викладене, пеня за прострочення сплати штрафу з 18.03.2014 року по 31.07.2014 року, враховуючи вищевказані строки зупинення нарахування пені, становить:

50 000, 00 грн. * 1,5% * 59 (днів) = 44 250, 00 грн.

До того ж, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню (Постанова Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог, а тому вимога про стягнення пені у сумі 44 250, 00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що не приймає наведені відповідачем заперечення щодо неправомірності висновків перевірки та рішення про накладення штрафу, оскільки відповідним фактам надано правову оцінку по суті в рішенні Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року та постанові Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року у справі № 910/5324/14.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами приписів норм права Пленум Вищого господарського суду України приймає постанови для роз'яснення окремих норм права.

Зокрема, з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами приписів конкурентного законодавства, 26.12.2011 року Пленумом Вищого господарського суду України було прийнято постанову «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» № 15, в якій було роз'яснено щодо строків нарахування пені в галузі конкурентного права та можливості її зменшення.

Водночас, приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» № 15 від 26.12.2011 року та прийшов до не вірних висновків у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, рішення Господарського суду Київської області від 09.10.2014 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Київської області від 09.10.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.10.2014 року у справі № 911/3370/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари-Т» (09500, Київська область, вул. Б. Хмельницького, 1; код ЄДРПОУ 34402940) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. І. Клименка, 5/2; код ЄДРПОУ 21602826) 44 250, 00 грн. пені та 1 827, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари-Т» (09500, Київська область, вул. Б. Хмельницького, 1; код ЄДРПОУ 34402940) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. І. Клименка, 5/2; код ЄДРПОУ 21602826) 913, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 911/3370/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко