Ухвала суду № 42439827, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

22 січня 2015 року

справа № 0870/11853/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Суховарова А.В. (доповідач)

судді Ясенової Т.І., Головко О.В.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Метизи-94» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Метизи-94» 11.12.2012 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя, в якому просить визнати протиправними і скасувати (т1ас6):

- податкове повідомлення-рішення №0003812302 від 27.11.2012 про податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 231’ 028гр50коп;

- податкове повідомлення-рішення №0003822302 від 27.11.2012 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 204’ 933гр75коп;

- податкове повідомлення-рішення №0003832302 від 27.11.2012 про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість на 32145гр;

- податкове повідомлення-рішення №0006281702 від 27.11.2012 про податкове зобов’язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 16гр64коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 позов задоволений (т2ас202).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують на відсутність доказів отримання рекламних послуг від ТОВ «Олімпія» та використання працівниками стільникового зв’язку для потреб підприємства (т2ас215).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №2772/22/24911663 від 05.11.2012 документальної планової виїзної перевірки ПП «Метизи-94» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, проведеної ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя, не представлено доказів надання рекламних послуг з використанням сайту www.metizy-94.com.ua за договором з ТОВ «Олімпія», оскільки такий сайт відсутній на балансі підприємства. Відсутня господарська мета, економічна вигода від взаємовідносин з ТОВ «Олімпія». Не надані документальні докази використання працівниками підприємства замовлених послуг мобільного зв’язку в господарській діяльності, а тому підлягає сплаті податок з доходів найманих працівників (т1ас41).

ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя 27.11.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення (т1ас14-18):

- №0003812302, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток основний платіж 198’ 597гр, штрафні санкції 32431гр50коп, а всього 231’ 028гр50коп;

- №0003822302, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість основний платіж 171’ 449гр, штрафні санкції 33484гр75коп, а всього 204’ 933гр75коп;

- №0003832302, яким зменшено від’ємне значення податку на додану вартість на 32145гр;

- №0006281702, яким визначено податкове зобов’язання з податку з доходів найманих працівників основний платіж 13гр31коп, штрафні санкції 3гр33коп, а всього 16гр64коп.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між ПП «Метизи-94» та ТОВ «Олімпія» укладені договори №111226 від 26.12.2008, №111225 від 29.12.2009, №111224 від 24.12.2010, №121223 від 23.12.2011 згідно з якими ТОВ «Олімпія» зобов’язалось надавати рекламні послуги щодо збільшення відвідувань сайту www.metizy-94.com.ua. Згідно рахунків, замовлень, актів про збільшення кількості осіб, що відвідували сайт, актів здачі-прийняття виконаних робіт, звітів до актів виконаних робіт, податкових накладних, виписок з веб-сторінки, довідок покупців продукції позивача, ТОВ «Олімпія» постійно здійснювався великий обсяг роботи з оновлення сайту, всього на 1’ 223’ 670гр81коп (т1ас172-276,т2ас1-94,190-198).

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що за отримані послуги від ТОВ «Олімпія» позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив ПДВ у ціні послуг. В акті перевірки податкова інспекція не заперечувала наявність сайту www.metizy-94.com.ua та його використання позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ в ціні придбаної продукції (виконаних робіт). В судовому засіданні представник податкової інспекції не заперечувала що податок на додану вартість перерахований до бюджету (т3ас12).

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність наданих позивачу послуг підтверджена актами про збільшення кількості осіб, що відвідували сайт, актами здачі-прийняття виконаних робіт, звітами до актів виконаних робіт, податковими накладними. Згідно довідки №232/2200/24906857 від 14.11.2012 про результати зустрічної звірки ТОВ «Олімпія» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Метизи-94» за січень-листопад 2011 року, складеної ДПІ в Хортицьком районі м.Запоріжжя, не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ПП «Метизи-94 та підтверджена оплата наданих послуг (т2ас135). Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ПП «Метизи-94» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. З огляду на викладене, податкові органи не наділені повноваженнями давати оцінку розумності економічної мети діяльності підприємств.

Також колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що наданими позивачем документами: наказом стосовно мобільного зв’язку та роздруківкою розмов, підтверджується використання працівниками підприємства замовлених послуг мобільного зв’язку в господарській діяльності (т2ас143-159).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2013 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 22.01.2015.

В повному обсязі ухвала складена 23.01.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко