Постанова № 42439192, 24.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року 810/6739/14

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві (далі-позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Росава» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 275759,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача 22.12.2014 надіслав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких у задоволені адміністративного позову просить відмовити повністю. В обґрунтування заперечень зазначив, що розрахунок фактичних витрат не є належним доказом понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органами Пенсійного фонду пільгових пенсій та витрат на їх доставку. Відповідач зазначив, що доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Вважає, що існують сумніви, що саме відповідач повинен сплачувати вказані витрати у повному обсязі, оскільки не відомо, на яких саме підприємствах раніше працювали пенсіонери.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Відкрите акціонерне товариство «Росава» є юридичною особою. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та № 2 за жовтень-листопад 2014 року стосовно 212 пенсіонерів, зокрема, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, та інших, які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, сума витрат становить 275759,31 грн. В матеріалах справи містяться рішення судів про вирішення спорів між тими ж сторонами, які набрали законної сили, відповідно до яких з відповідача стягнуто заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та визнано безпідставність доводів, наведених у запереченнях відповідача.

Наявну заборгованість у розмірі 275759,31 грн відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Згідно з долученими до справи та дослідженими судом рішеннями Київського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України в адміністративних справах між тими ж сторонами позов Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві задоволено, стягнуто з ПАТ «Росава» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та за списком №2 (стосовно витрат на виплату і доставку пенсій вищезазначених пенсіонерів за інший період). Судами визнано, що виходячи зі змісту положень п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV у контексті статті 14 Закону України № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону № 1788-XII. Отже, законодавством чітко передбачено, що обов'язок щодо відшкодування вказаних витрат з'являється у підприємства саме з 2004 року, причому не тільки для тих пенсій, які призначені в 2004 році, а і для тих, які призначені раніше, а виплачені у 2004 році. Вирішуючи питання стосовно застосування п. 6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV та п.п. 6.6 п. 6 Інструкції, суд відмітив, що "надбавки та підвищення", які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону України № 1788-XII відрізняються від поняття "збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку", визначеного Законом України № 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон України № 1058-IV, а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України №1058-IV становить її основний розмір.

У цих судових рішеннях зазначено, що аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, що знайшло своє відображення в Постановах Верховного Суду України від 25.09.2012 №21-251-а12, від 10.07.2012 №21-205а12.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з вимогами ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що правомірність стягнення витрат на виплату і доставку пенсій вказаним у позові пенсіонерам досліджувалось у вищевказаних адміністративних справах. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрати на виплату і доставку пенсій цим громадянам, отже відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам.

Отже, вищевказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, позовні вимоги цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій тим самим особам, задоволено.

З урахуванням наведеного суд вважає, що наявність підстав для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій саме стосовно вказаних у позові осіб вже встановлено вказаними судовими рішеннями і згідно з приписами ст. 72 КАС України не потребують доказуванню у цій справі.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, жодних заперечень проти заявлених позовних вимог суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Росава" (09100, Київська область, м. м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91, ідентифікаційний код 00152269) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 275759 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 31 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.