662/1909/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2015 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі головуючого судді Соляник Н. І.
при секретарі : - Овсянніковій Т.М.
з участю представника позивача: - ОСОБА_2
представника відповідача: - Руденка В.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями працівника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 58794 гривень 46 копійок,-
ВСТАНОВИВ
Позивач ОСОБА_4 18.11.2014 року звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення боргу та завданих збитків, вказуючи на те, що вона у жовтні 2004 року внесла відповідачу 20000 гривень для придбання 3000 євро, для відкриття валютного рахунку та зарахування цих коштів на її рахунок під 12% річних. Однак працівниками відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначені кошти було викрадено, що підтверджується вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року. На даний момент гроші їй не повернуто. Враховуючи, що відповідач безпідставно не повертає її грошові кошти протягом тривалого часу, вважає що з відповідача має бути стягнуто основний борг в сумі 20000 гривень, проценти за період з 01.11.2004 року по 14.11.2014 року - 17214,46 гривень, інфляційні за період з 01.07.2007 року по 01.10.2014 року - 16580,00 гривень, 3 % річних за період з 01.07.2007 року по 14.11.2014 року - 4414,88 гривень, всього: 58209,34 копійки. Посилаючись на ст.ст.1058, 1059, 1068, 1073 ЦК України просила стягнути з відповідача на її користь зазначені кошти та судові витрати за сплачений судовий збір.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та 17.12.2014 року надала до суду заяву про зміну предмету позову, а саме просила стягнути з відповідача 20000 гривень майнової шкоди (реальних збитків) та упущену вигоду: проценти по вкладу за період з 01.11.2004 року по 14.11.2014 року в розмірі 17214,46 гривень, інфляційні за період з 01.07.2007 року по 01.10.2014 року в розмірі 16580,00 гривень та завдану моральну шкоду в сумі 5000 гривень: всього 58794,46 гривень, а також понесені судові витрати.
Представник відповідача Руденко В.І. проти позову заперечив, та зазначив, що доводи позивача є безпідставними, оскільки вказані кошти на рахунку банку не обліковувались і письмовий договір на відкриття депозитного рахунку не укладався. Шкоду позивачу завдано саме протиправними діями працівників банку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими був укладений трудовий договір і вони як посадові особи відділення Новотроїцького "Райффайзен Банк Аваль" були засудженні, що підтверджується вироком суду, між сторонами мали місце деліктні правовідносини, а не договірні як вказує позивач. Вважає, що інфляційні виплати не можуть бути стягнені, оскільки це інша відповідальність і не передбачена ст. 1172 ЦК України та вважає що за даними правовідносинами сплинув строк позовної давності, внаслідок цього слід відмовити в позові. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін в обґрунтування позову та заперечення проти позову, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини є цивільними правовідносинами та регулюються нормами цивільного законодавства ст. 55 Конституції України, ст. 15, п. 8 ст. 16, 22, 1166, 1172 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року, зі змінами №6 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"; ст. 13 "Європейської конвенції з прав людини", відповідно до яких майнова шкода заподіяна фізичній особі відшкодовується за рахунок особи, яка її заподіяла і ця особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Предметом спору є деліктні правовідносини про відшкодування майнової шкоди, завданої, внаслідок наміру позивачки, щодо укладення договору банківського вкладу і відкриття валютного рахунку в Новотроїцькому відділенні ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"). Зазначені правовідносини виникли між фізичною особою і банківською установою та її працівниками.
В суді встановлено факт, що позивачка в жовтні 2004 року мала намір укласти письмовий договір банківського вкладу і відкриття валютного рахунку в Новотроїцькому відділенні ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") на що передала касиру Новотроїцького відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 20000 гривень. Письмовий договір не уклала, квитанції, ощадної книжки або сертифікату про надходження грошових коштів до банківської установи не отримувала. Однак, факт внесення готівки в касу банківської установи, підтверджується її поясненнями та працівника банку ОСОБА_6, зазначеними у вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року, щодо засудження колишніх працівників банку ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014 року, якою вирок в частині стягнення матеріальної шкоди на користь позивачки ОСОБА_4 в сумі 20 000 гривень змінено і зазначена вказівка із вироку виключена. Колишній працівник банку ОСОБА_6 визнала факт викрадення грошей, належних ОСОБА_4 та зазначила в який саме період. Даний факт не підлягає доведенню в суді, оскільки він встановлений вироком суду.
Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважаться додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки, що відповідає вимогам встановленим законом або іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 року №516 (далі - Положення), передбачено, що залучення банком (депозитів) юридичних та фізичних осіб, підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення іншої грошової суми і відповідає вимогам, установленим законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачка не довела факту укладення письмового договору банківського вкладу, оскільки в неї відсутні будь-які письмові докази про надходження готівки до каси банківської установи, окрім винних протиправних дій працівника банку касира ОСОБА_6, встановлених, вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року, щодо засудження колишніх працівників банку ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014 року (а.с. 10-11).
Таким чином суд вважає, що позивачці заподіяна майнова шкода в сумі 20000 гривень, яка підлягає стягненню згідно ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої встановлюються загальні правила відповідальності юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Отже, вина у завданні позивачці матеріальної шкоди з боку працівників банку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доведена вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року (а.с. 4-9 ), перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), підтверджується наказом №254-к від 26.03.2004 року "Про прийом на роботу ОСОБА_6." (а.с. 17), та завдання шкоди під час виконання своїх службових обов'язків.
Вимоги позивачки про відшкодування упущеної вигоди, а саме: процентів по вкладу за період з 01.11.2004 року по 14.11.2014 року в розмірі 17214,46 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень, задоволенню не підлягають, оскільки позивачка не укладала з банком письмового договору про відкриття депозитного рахунку.
Вимоги позивачки про стягнення інфляційних збитків за період, в якому вона не мала можливості користуватися своїми власними коштами в сумі 20000 гривень з 01.07.2007 року по 26.01.2015 року в розмірі 25879,60 гривень, підлягають задоволенню відповідно до ст. 1172 ЦК України, оскільки вони заподіяні працівником банківської установи під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В решті вимог позивачки про стягнення упущеної вигоди, у вигляді процентів по вкладу та моральної шкоди слід відмовити, оскільки процентну ставку за користування коштами встановити неможливо, так як відсутній письмовий договір про відкриття депозитного рахунку, а моральна шкода, відповідно до ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України.
Вини заподіяння саме моральної шкоди, працівником банку ОСОБА_6 в суді не встановлено.
Обґрунтування представником відповідача обставин, щодо необхідності звернення позивачки безпосередньо до осіб які завдали їй матеріальну шкоду, а саме до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а не до банку, не знайшло свого підтвердження, оскільки ст. 1172 ЦК України, встановлює загальні правила відповідальності юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. У даному випадку для покладення на юридичну особу відповідальності необхідно встановити наявність протиправної поведінки, вини особи, яка заподіяла шкоду, перебування завдавача шкоди в трудових відносинах з юридичною особою-работодавцем, та завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, вина у завданні позивачці матеріальної шкоди з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доведена вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року, перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з ХОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), підтверджується наказом №254-к від 26.03.2004 року "Про прийом на роботу ОСОБА_6.", та завдання шкоди під час виконання своїх службових обов'язків.
Суд вважає, що строк позовної давності не сплинув, оскільки дані правовідносини випливають із кримінальних дій, які були вчинені посадовими особами банку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в 2004 році і тривали до вступу вироку в законну силу 22.07.2014 року.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог. Позивачка довела обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, частково. Відповідач не надав переконливих доказів в заперечення позову. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і є підстави для стягнення майнової шкоди в розмірі 20000 гривень та інфляційних збитків в сумі 25879,60 гривень гривень. Всього: 45879,60 гривень. В решті позову слід відмовити.
Оскільки позов задоволено частково, то суд відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає необхідним віднести судові витрати в сумі 458,79 гривень за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог і стягнути з нього сплачений судовий збір в розмірі 243,60 гривень на користь позивача, а решту недоплачених суми судових витрат 215,19 гривень, стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі зазначеного ст. 55 Конституції України, ст. 15, п. 8 ст. 16, 22, 1166, 1172 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року, зі змінами №6 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"; ст. 13 "Європейської конвенції з прав людини" і керуючись ст. 7, 10, 15, 16, 60, 61, 81, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями працівника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 58794 гривень 46 копійок, - задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", (юридична адреса м. Херсон вул. Червонофлотська №17 Херсонської області) заподіянні матеріальні збитки в сумі 20000,00 гривень (двадцять тисяч гривень), інфляційні збитки в сумі 25879,60 гривень та сплачені судові витрати в сумі 243,60 гривень (двісті сорок три гривні шістдесят копійок): всього 46123,20 гривень (сорок шість тисяч сто двадцять три гривні двадцять копійок) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1
Стягнути із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір в розмірі 215,19 грн. (двісті п'ятнадцять гривень дев'ятнадцять копійок) в дохід держави на р/р № 31213206700247, МФО - 852010, ЄДРПОУ - 24103673, Банк ГУДКУ в Херсонській області, код класифікації доходів бюджету 220300001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)".
В решті позову відмовити.
На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд Херсонської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя : (підпис)
Судове рішення № 42438242, Новотроїцький районний суд Херсонської області було прийнято 26.01.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 662/1909/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: