Ухвала суду № 42436022, 23.01.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1465/14-к Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.

Провадження № 11-кп/783/49/15 Доповідач: Михалюк В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого - судді Михалюка В.О.,

суддів - Олексієнко М.Ю., Вовка А.С.,

при секретарі - Щур Т.В.,

з участю прокурора - Добровольського П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком суду

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Львова, українця, громадянина України, невійськовозобов`язаного,

з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, згідно ст. 89 КК

України раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та засуджено на 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 21 червня 2014 року о 14 год. 10 хв. за попередньою змовою в групі із невстановленою слідством особою, повторно, проник в офіс магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2 гроші в сумі 14191 грн., після чого з місця події втік.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційу скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікації та своєї вини, зазначає, що місцевий суд не дослідив всі обставини справи, не прийняв до уваги його покази про те, що в приміщення третього поверху він не проникав, оскільки до приміщення, яке він вважав магазином був вільний доступ, а також про те, що гроші в сумі 4750 грн. не крав та в групі з невідомою особою не був, та прийняв надто суворе рішення щодо нього, у зв'язку з чим просить пом`яшити вирок суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора щодо відхилення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги і подані потерпілим ОСОБА_2 заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину. Висновок суду про доведеність його вини ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладенні у вироку і яким суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у скоєнні даного злочину доводиться також протоколом огляду місця події від 22 червня 2014 року з фототаблицею до нього; письмовими заявами потерпілого ОСОБА_2 від 21 червня 2014 року; протоколом огляду місця події від 21 червня 2014 року; висновком експерта № 61 від 04 серпня 2014 року дактилоскопічної експертизи; протоколом проведення слідчого експеримента за участі ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 від 12 серпня 2014 року з фототаблицею до нього та іншими, зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

А його твердження в суді першої інстанції про те, що в приміщення третього поверху він не проникав, оскільки до приміщення, яке він вважав магазином був вільний доступ, а також про те, що гроші в сумі 4750 грн. не крав та в групі з невідомою особою не був, свого підтвердження в суді не знайшли та, на думку колегії суддів, вірно не взяті до уваги та оцінені критично, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності з скоєне, адже такі спростовуються об`єктивно з`ясованими обставинами, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

А тому колегія суддів вважає, що, постановляючи вирок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, а відтак, і про те, що органом досудового слідства його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_1 своїми діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою в групі осіб, повторно, та поєднане із проникненням в інше приміщення, а тому наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи про незаконність вироку суду першої інстанції є необгрунтованим.

При визначені виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції, на думку колегії суддів, вірно врахував тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів, характеризується негативно, не працює, думку потерпілого, та вірно обрав таке у виді позбавлення волі.

При цьому колегія суддів вважає, що підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якої міри покарання, з огляду на відсутність у справі обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, немає, а обране обвинувачениму покарання є необхідним і буде цілком достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє обвинуваченому ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий

Судді