Рішення № 42435037, 21.01.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 22-ц/778/339/15 Головуючий у 1 інстанції: Шудрик А.А.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського району електричних мереж (далі ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, яку постачає ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ.

19 березня 2014 року представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ під час перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією для населення за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1, в присутності споживача виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення у вигляді зриву пломб енергопостачальника на ввідному рубильнику (в металевій шафі).

За цим фактом складено акт № 00133691 про порушення Правил користування електричною енергією для населення побутовим споживачем та зроблено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у сумі 5379, 02 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію у сумі 5379,02 грн. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ вартість необліковованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення у сумі 5379, 02 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не прийнято до уваги, що акт № 00133691 складний з порушенням Правил користування електричною енергією для населення, в ньому не вказано, яку норму Правил порушено, а розрахунок містить недостовірні дані та складений в порушення вимог Методики. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позов ВАТ «Запоріжжяобленерго», суд виходив з того що відповідач порушила Правила користування електричною енергією для населення, а тому, в силу ст. 1166 ЦК України зобов'язана відшкодувати позивачеві вартість необлікованої електроенергії, розраховану за Методикою.

Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до ст. 48 Правил, споживач несе відповідальність згідно із законодавством, в тому числі і за порушення правил користування електричною енергією.

Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 5 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що державна політика в електроенергетиці базується, у тому числі, на принципі забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії. Стаття 25 цього Закону вказує, що захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законом України «Про захист прав споживачів». Ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплює, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

З матеріалів справи вбачається, що споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, з якою позивачем ВАТ «Запоріжжяобленерго» укладений договір 19 грудня 2013 року (а.с. 36-38).

19 березня 2014 року при перевірці працівниками Оріхівського РЕМ дотримання Правил користування електричною енергією для населення за місцем проживання відповідача виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення у вигляді зриву пломб енергопостачальника на ввідному рубильнику (в металевій шафі), про що складено акт (а.с. 4). За рішенням комісії з розгляду Актів, відповідача визнано винною у даному порушенні та здійснено розрахунок на відшкодування матеріальної шкоди відповідно до п.3.12 Методики.

Пунктом 3.12 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, № 562 від 04.05.2006 року передбачено, що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;

При вирішенні спору, судом першої інстанції залишено поза увагою, що акт про збереження пломб позивачем до матеріалів позову доданий не був, незважаючи на те, що в акті про порушення від 19.03.2014 року зазначено, що такий акт додається до акту про порушення від 19.03.2014 року (а.с. 4зв.).

Такий акт позивачем наданий апеляційному суду разом із запереченнями на апеляційну скаргу (а.с. 53) та досліджений судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст. 303 УЦПК України.

Відповідно до акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 13 травня 2008 року, відповідальний за збереження пломб на дверях рубильника - 17316836, 17316846 визначений ОСОБА_4, який зазначений в акті та який його підписав (а.с. 53).

Як пояснили сторони у засіданні апеляційного суду іншого акту про збереження пломб не існує та з відповідачем ОСОБА_3 такий акт не складався.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зі змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія дійшла висновку, що в порушення вимог даної статті, позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, що відповідальним за збереження пломб на ввідному рубильнику (в металевій шафі) є ОСОБА_3

Відповідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати, що складають судовий збір у сумі 121,80 грн. за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 121,80 (сто двадцять одна грн.80 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: