Вирок № 42431804, 22.01.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/10481/14-к

Провадження № 1-кп/645/157/15

В И Р О К

Іменем України

22 січня 2015 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханов, Луганської області, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Пугачова Р.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 28.10.2014 року приблизно о 19:00 годині, знаходячись біля станції метро «Радянської армії» по пр. Московському у м. Харкові, зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_2 та достовірно знаючи, що у володінні останнього мається ноутбук «Lenovo Core Duo Т4300», маючи умисел, спрямований на заволодіння вказаним майном, шляхом обману та зловживання довірою, із корисливих спонукань, використовуючи довірчі відносини з ОСОБА_2, під приводом тимчасового користування, попросив ноутбук «Lenovo Core Duo Т4300», не маючи намір в подальшому повертати зазначене майно.

ОСОБА_2, введений в оману запевненнями ОСОБА_1 щодо тимчасового користування його ноутбуком, виходячи з довіри до останнього і помилкової впевненості в добросовісності його дій, передав йому свій ноутбук «Lenovo Core Duo Т4300», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3399 від 21 жовтня 2014 року - 700 гривень. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що у 28.10.2014 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2, у якого він попросив надати у тимчасове користування ноутбук, посилаючись на те, що його ноутбук був закладений у ломбарді, на що ОСОБА_2 погодився та передав йому свій ноутбук. Після цього, ОСОБА_1 заклав його у ломбарді «Скарбничка», внаслідок чого за договором застави отримав грошову суму у розмірі 1500 грн.. Гроші використав на особисті потреби.

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу прийшов до висновку, що дослідження частини доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Потерпілий до судового засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, цивільний позов підтримав у повному обсязі.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, працевлаштований, раніше не засуджений.

Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин у відповідності до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Обвинувачений цивільний позов ОСОБА_2 визнав у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4000 грн. майнової шкоди підлягає задоволенню.

Судові витрати на проведення товарознавчої експертизи, які складають 293,4 грн. суд покладає на обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового слідства та в суді не застосовувалися.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 293,40 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС в Комінтернівському районі м. Харкова).

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5) 4000 грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає врученню прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя О. В. Федорова