Постанова № 42427274, 26.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/12871/14-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/36/15 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 26.01.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю представника Київської митниці Захарова А.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2014 року, якою ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1520 доларів США повернуто ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 11.12.2014 року о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, який відлітав з України до Австрії, м. Відень в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", заявив, що має при собі суму - еквівалент 10000 євро, після запрошення до службового приміщення митниці залу «Відліт», ним було видано 13290 доларів США та 500 євро, які знаходились у ручній поклажі та переміщувались без ознак переховування. З виявленої суми пропущено було 11770 доларів США та 500 євро, за протоколом про порушення митних правил вилучено 1520 доларів США.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2014 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1520 доларів США повернуто ОСОБА_2 Обґрунтовуючи постанову, суд зазначив, що ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України, однак прокурор в судовому засіданні не довів і навіть не стверджував, що стягнення у вигляді штрафу не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування. Шкода, яку ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі є незначною. Крім того, суд врахував характер скоєного та дійшов висновку про відсутність підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вчиненої валюти.

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти в сумі 1520 доларів США. Мотивує свої вимоги тим, що на момент проходження митного контролю ОСОБА_2 оформленої належним чином митної декларації не надав, до моменту перетину «білої лінії» до інспекторів митниці з не звертався, документів, які підтверджують факт зняття готівкових валютних коштів з відповідного банківського рахунку або інших документів, про походження валюти не пред'явив. Обираючи вид та розмір стягнення, суд проігнорував норми ч.3 ст. 462 МК України, відповідно до яких, у разі, коли статтею МК України передбачається накладення основного та додаткового стягнення - застосування лише додаткового адмінстягнення без основного не допускається, за виключенням випадків закриття кримінальних проваджень по таких справах. Апелянт вважає, що шкода від вчиненого ОСОБА_2 правопорушення полягає в неповазі до встановленого порядку переміщення відповідного товару (валюти) через митний кордон, в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадського обов'язку правосвідомості. Судом не було вивчено питання легальності коштів.

Заслухавши представника митного органу, який підтримав апеляційну скаргу, особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі, досліджених в судовому засіданні та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

Встановивши наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, суд наклав на нього адміністративне стягнення лише у вигляді штрафу, хоча санкція даної норми закону передбачає обов'язкову конфіскацію. При цьому дане рішення суду належним чином не обґрунтоване.

За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою і тому підлягає скасуванню та прийняття нової постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. з конфіскацією на користь держави вилученої валюти в сумі 1520 доларів США.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :