Рішення № 42426697, 26.01.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15900/14-ц

2/357/283/15

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Подрєзова Г. О. ,

при секретарі - Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по сплаті аліментів;

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з відповідача за рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27.07.2006р. на її користь стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі розміром 140грн., щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Але, відповідачем аліменти сплачувалися не в повному обсязі, за період з січня 2009р. по листопад 2012р. виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 7687 грн., на яку нею нарахована неустойка (пеня), відповідно до ст. 196 СК України в розмірі 46261,60грн., яку просила стягнути на її користь.

В судовому засіданні представник позивачки за довіреністю позовні вимоги підтримав в повному обсязі. При цьому послався на те, що поважних причин на підтвердження не можливості сплачувати аліменти, за період виникнення заборгованості, відповідачем суду не надано, платник аліментів мав у власності майно, відчуження якого здійснив, мав також інші доходи, йому належить автомобіль Москвич, інше нерухоме майно, а тому відсутні підстави вважати, що виникнення заборгованості по сплаті аліментів не пов»язане з виною платника.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, послався на те, що в період за який виникла заборгованість по сплаті аліментів, він не працював, здійснював догляд за своєю матір»ю, яка тяжко хворіла, його доходи складалися з тимчасових підробіток. А тому, при виникненні такої можливості , він здійснив сплату заборгованості по аліментах у грудні 2012р. в розмірі 7687 грн. і після цього проводить сплату аліментів в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд приходить до висновку, що підлягає з'ясуванню розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановлення строку, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого проводиться обчислення розміру пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумок розміру нарахованої пені за кожен із прострочених платежів складає її загальну суму.

Судом установлено, що на підставі виконавчого листа, виданого Миколаївського районним судом Львівської області 27 липня 2006 року, ОСОБА_2 мав сплачувати на користь ОСОБА_1 кошти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 140грн. на місяць до повноліття дитини. Також, як установлено судом, платник аліментів допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум платежів аліментів починаючи з січня 2009 року по грудень 2012р.

Відповідач зазначених обставин не заперечував, суму нарахованої пені також не заперечував, але послався на наявність істотних обставин, які спростовують його вину у виникненні заборгованості.

Відповідач надав в судовому засіданні докази, що він хворіє на остеохондроз шийного відділу позвоночника, також у 2014р. переніс операцію з гострого гнійного парапроктиту. Крім цього, послався на те, що здійснював догляд за хворою матір»ю, якій належала квартира АДРЕСА_1, яку він спадкував після смерті батьків в 2008р. , що підтвердив витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, договором купівлі продажу квартири від 11.07.2013р.

Також , судом враховуються ті обставини, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження Міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом №2- 761/2006р. за період з вересня по грудень 2014р. відсутня.

Враховуючи викладене, а також те, що ч.2 ст. 196 СК України передбачає зменшення розміру неустойки судом з урахуванням матеріального, сімейного стану платника аліментів, суд вважає, що зазначена позивачкою сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 46261грн. підлягає зменшенню, з врахуванням майнового та сімейного стану відповідача.

Також, суд враховує і те, що сума заборгованості розміром 7687грн. сплачена боржником у грудні 2012р.

За відсутності інших доказів, суд вважає, що на користь позивачки підлягає до сплати сума нарахованої неустойки в розмірі 7000грн.

В решті позовних вимог позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 15,60,88, 212-215,223 ЦПК України, ст.196 СК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 1.01.2009р. по 01.12.2012р. в розмірі - 7000грн. та судові витрати 85грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Г. О. Подрєзова