Рішення № 42425960, 22.01.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16274/14-ц Провадження № 22-ц/773/133/15 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Категорія: 2 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л. М.

суддів - Антонюк К. І., Овсієнка А.А.,

при секретарі Кирилюку О.О.

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Смольської О.П.,

представника головного управління державної казначейської служби України у Волинській області Петрунів Т. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, головного управління державної казначейської служби України у Волинській області, державної казначейської служби України про повернення безпідставно набутого майна (коштів) з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою відповідача головного управління державної казначейської служби України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2014 року в позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений виконавчий збір в сумі 23971,58грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 259,72 грн.

В задоволенні решти позовний вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідач головне управління державної казначейської служби України у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, яким суд дав правильну правову оцінку, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2010 року зі ОСОБА_5 стягнуто на користь AT "Укрінбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 129,49 дол. США, що еквівалентно 302 194 грн. 72 коп. та 14 634 грн 91 коп., та судові витрати. На виконання цього судового рішення відкрито виконавче провадження та призначено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 експертом у виконавчому провадженні. 12 вересня 2011 року ОСОБА_6 підготовлено висновок про вартість спірного майна з метою його відчуження шляхом продажу з прилюдних торгів. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2012 року вказаний висновок визнано недійсним.

20 січня 2012 року ПП "СРП "Юстиція" провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна земельної ділянки загальною площею 0,0972 га та незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташовані по АДРЕСА_1.

За результатами проведених прилюдних торгів складено протокол № 09/444/11/1-1, згідно з яким переможцем торгів став ОСОБА_4

25 січня 2012 року державним виконавцем складено акт проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), згідно з яким ОСОБА_4 у повному обсязі внесені кошти за придбане з прилюдних торгів майно в сумі 239 915,82 грн. На підставі цього акту 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 видано ОСОБА_4свідоцтво про придбання спірного майна з прилюдних торгів, а 07 лютого 2012 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЛК № 109735.

Розпорядженням державного виконавця № 1085/11 від 26 січня 2012 року сума коштів в розмірі 239915,82, що надійшла на депозитний рахунок першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції була розприділена наступним чином:

1) 215744,24 грн. на користь ПАТ "Укрінбанк", згідно виконавчого документа № 2-1423 від 20 грудня 2010 року;

2) 23971,58 грн. - виконавчий збір в держбюджет міста Луцька, згідно із постановою про стягнення виконавчого збору;

3) 200 грн. на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, як витрати на проведення виконавчих дій, згідно із постановою про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

24 травня 2012року рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012p., зазначені прилюдні торги було визнано недійсними.

Рішенням питання про повернення сторін в попереднє становище не вирішувалося, як і не розглядалося питання про поворот виконання рішення суду.

Згідно п. п. 11.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій суми, які стягнуті на користь держави після винесення постанови про стягнення виконавчого збору при відсутності витрат на виконання, перераховуються до Державного бюджету України або місцевих бюджетів без зарахування на рахунок з обліку депозитних сум у порядку, установленому Державним казначейством України, а виконавчий збір - на депозитний рахунок відповідного Відділу державної виконавчої служби.

У відповідності до п. 11.2.1. вказаної інструкції Міністерство юстиції України, регіональні управління юстиції мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Розрахунки зі стягувачами з даних рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі.

В силу п. 1.2. загальних положень Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ № 242 від 26 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 січня 2004 року за № 106/8705, депозитні рахунки - рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства та/або установах банків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

Відповідно до п. 11.2.9. Інструкції про проведення виконавчих дій суми при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів із спеціальних реєстраційних рахунків з обліку депозитних сум здійснюється на підставі платіжних доручень, підписаних начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Платіжне доручення підписується начальником органу державної виконавчої служби (перший підпис) та особою, яка веде депозитний рахунок служби (другий підпис). Кошти, які внесені на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби та які не витребувані сторонами виконавчого провадження протягом трьох років з дня їх зарахування на депозитний рахунок, зараховуються до Державного бюджету України (п. п. 11.2.15., 11.2.16. Інструкції).

У відповідності до ч.2 ст.45 БК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Як встановлено вище та не заперечується сторонами у справі, у відповідності до п.п.11.2.15.,11.2.16. Інструкції про проведення виконавчих дій, першим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області перераховано кошти у сумі 23971,58 грн. на користь держбюджета міста Луцька в якості виконавчого збору на користь держави, за кодом бюджетної класифікації 22070000 та 200 грн. на користь Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, як витрати на проведення виконавчих дій, згідно із постановою про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи те, що прилюдні торги з реалізації земельної ділянки загальною площею 0,0972 га та незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташовані по АДРЕСА_1, переможцем яких став позивач, були визнані недійсними, та враховуючи те, що виконавчий збір перераховано на рахунок Державного бюджету м. Луцька, тому колегія суддів вважає, що саме головне управління державної казначейської служби України у Волинській області повинне здійснити повернення коштів в розмірі 23971,58 грн. виконавчого збору за прилюдні торги, які були визнані недійсними.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контролюючим органом за кодом класифікації доходів 22070000 є Державна виконавча служба.

При задоволенні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету 200,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано жодних доказів про надходження цих коштів до Державного бюджету України. Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" витратами виконавчого провадження є витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення. До зазначених витрат належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Таким чином кошти, стягнуті державним виконавцем як витрати на проведення виконавчих дій використовуються на вищевказані цілі і не зараховуються до Державного бюджету України. Підтвердженням є розпорядження державного виконавця Ліщука О.О.. затверджене 26 січня 2012 року ВП №27050251.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2014 року в частині стягнення 200 грн. витрат на проведення виконавчих дій скасувати та з врахуванням позиції представника позивача, який просив відмовити у задоволені цієї частини позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позовні вимоги задоволено частково то витрати по оплаті судового збору підлягають до стягнення пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу головного управління державної казначейської служби України у Волинській області задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2014 року у даній справі в частині стягнення 200 грн. витрат на проведення виконавчих дій скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_4 у стягненні 200 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Рішення суду у частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 239 (двісті тридцять дев'ять)грн. 72 коп. судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: