Постанова № 42425468, 22.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року Чернігів Справа № 825/3903/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Павленко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд зняти арешт (обтяження) з майна позивача, накладеного згідно постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з визнанням його банкрутом державним виконавцем були закінчені виконавчі провадження ВП № 34032206, ВП № 24032052 про стягнення податкового боргу на підставі пункту 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що накладений постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 18.09.2012 арешт на все нерухоме майно не знятий, що порушує права позивача на розпорядженням належним йому майном.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні змінені позовні вимоги визнав та пояснив, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2013 визнано виконавчі документи стосовно позивача такими, що не підлягають виконанню, а тому арешт накладений на майно позивача підлягає зняттю.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2012 на підставі виконавчих листів № 2а/2570/1626/2012, виданих Чернігівським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 73410,39 грн. та в сумі 71359,00 грн., головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленком Є.О. було прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 324032206, ВП № 34032052 (а.с. 47, 48).

В подальшому вищевказані виконавчі провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 40397905, що підтверджується постановами від 05.09.2012 № 324032206, № 34032052 (а.с. 51, 52).

В ході здійснення виконавчого провадження головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленком Є.О. 18.09.2012 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 54).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2013 у справі № 927/1035/13 ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом з наслідками, передбаченими частиною п'ятою статті 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців (а.с. 9-12).

В зв'язку з прийняттям вказаної постанови 23.10.2013 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленком Є.О. було прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 34032206, ВП № 34032052, якими також припинено чинність арешту майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення, скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 ВП № 324032206 (а.с. 22, 23).

Також ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2013 у вищевказаній справі затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, провадження у справі припинено, вимоги кредиторів визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню (а.с. 13-15).

11.11.2014 постановою начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління Шермана О.С. скасовано пункт 2 резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2013 ВП № 34032206, ВП № 34032052 в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 ВП № 34032206 (а.с. 67).

Згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 27237795 від 24.09.2014, на підставі постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 ВП № 34032206 на нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешт (а.с. 19-21).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Положеннями частини першої статті 50 Закону передбачено, зокрема, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

З аналізу викладених норм слідує, що у державного виконавця відсутні повноваження на зняття арешту у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Порядок зняття арешту з майна визначено статтею 60 Закону, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Як встановлено в судовому засіданні, наявний арешт, накладений на майно позивача, нерозривно пов'язаний зі справою про банкрутство відносно нього, провадження у якій було припинено згідно ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2013.

Враховуючи, що виконавчі документи за відповідними вимогами визнано вказаною ухвалою такими, що не підлягають виконанню, суд вважає, що відсутні обставини, які були підставою для накладення арешту, а сам арешт перешкоджає позивачу вільно користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Таким чином, з метою дотримання і захисту прав, інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 ВП № 34032206.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Зняти арешт з майна ОСОБА_3, накладений постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 ВП № 34032206.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих