Ухвала суду № 42422270, 15.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р. Справа № 77070/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Хобор Р. Б., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Гелецького П. В.;

представника відповідача - Середяка Б. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Кан-Транс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року в справі за позовом приватного підприємства «Кан-Транс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Кан-Транс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними (неправомірними, незаконними) дій ДПІ в Сихівському районі м. Львова з приводу встановлення ДПІ в Сихівському районі м. Львова порушень ПП «Кан-Транс» п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 139770,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 18710,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 121060,00 грн.; визнання недійсним (незаконним, нечинним), скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Сихівському районі м. Львова № 0003452321 від 28 грудня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Кан-Транс» за платежем податок на додану вартість на загальну суму 209655,00 грн., в тому числі основний платіж 139770,00 грн., штрафні санкції 69885,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивачем правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит, у його звітності відображені господарські операції, які фактично відбувались, які створюють правові наслідки і зміст яких відображений у первинних документах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену від вартості отриманих послуг згідно договору укладеного з його контрагентом ТзОВ «ВТ-Техбуд», оскільки правочин є удаваним та укладеним без мети реального настання правових наслідків.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - приватним підприємством, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що господарські операції між ПП «Кан-Транс» та ТзОВ «ВТ-Техбуд» є реальними та такими, що відбулись.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що на підставі направлення від 01 грудня 2011 року № 1128, виданого Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова, працівниками ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ПП «Кан-Транс» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «ВТ-Техбуд», за результатами якої складено Акт перевірки № 4864/23-209/33981575 від 14 грудня 2011 року.

В ході проведення відповідачем перевірки було встановлено порушення зі сторони ПП «Кан-Транс» вимог п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 139770,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003452321 від 28 грудня 2011 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 209655,00 грн., з яких 139770,00 грн. за основним платежем та 69885,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст. 1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до частин 1, 5 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлено, що позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду копію договору, укладеного з ТзОВ «ВТ-Техбуд» № 30/10/10-1 від 30 жовтня 2010 року, копії актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/, банківські виписки щодо руху коштів по рахунку позивача.

Разом з тим, з акту перевірки ТзОВ «ВТ-Техбуд» № 158/23-118/36873235 від 01 березня 2011 року вбачається, що на момент виходу за юридичною та фактичною адресою посадові особи платника податків були відсутні, а для здійснення господарської діяльності ТзОВ «ВТ-Техбуд» не мало виробничих потужностей, власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, який поданий з нульовими показниками. Також ТзОВ «ВТ-Техбуд» не мало достатньої кількості трудових ресурсів. Згідно даних поданого до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року загальна чисельність працюючих у ТзОВ «ВТ-Техбуд» в квартал становить 8 людей. Амортизаційні відрахування відсутні. Декларація з податку на прибуток за 2010 рік ТзОВ «ВТ-Техбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не подана. Встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Акт перевірки від 01 березня 2011 року № 158/23-118/36873235 був оскаржений ТзОВ «ВТ-Техбуд», ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року касаційну скаргу ТзОВ «ВТ-Техбуд» було залишено без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Позивачем не представлено суду жодних інших доказів, які б вказували на спрямованість угод, укладених між ПП «Кан-Транс» та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ-Техбуд», на реальне настання правових наслідків.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання позивача на неправильне застосування відповідачем норм права, які на час виникнення правовідносин не були чинними і не діяли, не спростовує факту безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, яка сплачена від вартості отриманих послуг згідно договору укладеного з його контрагентом ТзОВ «ВТ-Техбуд», оскільки правочин є удаваним та укладеним без мети реального настання правових наслідків.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Кан-Транс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року в справі № 2а-333/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. Б. Хобор

І. О. Яворський

Ухвалу складено в повному обсязі 19 січня 2014 року.