Постанова № 42421260, 17.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 січня 2015 року 08:07 № 826/17683/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна"

до

Київської митниці ДФС

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (надалі-позивач/ТОВ «ТНК-Індастріз Україна») з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів (надалі-відповідач/Митниця), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/110174/1 від 28.08.2014 р. (надалі-Рішення №125000003/2014/110174/1) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 від 03.09.2014 р.

2. Витрати покласти на відповідача.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Водночас, в судовому засіданні відповідно до положень ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) було допущено процесуальне правонаступництво, зокрема Київську митницю Міндоходів було замінено на її правонаступника Київську митницю ДФС.

В судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, про те, що коригування митної вартості товарів здійснено відповідачем неправомірно, з порушенням норм чинного митного законодавства, як наслідок зазначає, що оскаржувані Рішення №125000003/2014/110174/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 від 03.09.2014 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання з’явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в його задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що під час перевірки наданих ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» до митного оформлення документів, відповідачем було встановлено, що митна вартість товарів заявлена позивачем відрізнялась від середньоконтрактної вартості, що була визначена Митницею під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, як наслідок дії відповідача щодо коригування митної вартості товарів є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, а оскаржувані Рішення №125000003/2014/110174/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до положень ст.122 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та ВАТ НК «Роснєфть» (Росія) було укладено контракт №100013/06144К від 01.01.2014 р. (надалі-Контракт №100013/06144К), відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка бензину та дизельного палива, зазначеного в п.1.1 Контракту №100013/06144К.

Згідно п.1.2 Контракту №100013/06144К кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках та/або доповненнях, підписаних обома сторонами, які є невід’ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.5.1 Контракту №100013/06144К ціна за товар, що постачається за даним контрактом встановлюється в доларах США за метричну тону і визначається згідно з додатками, які є невід’ємною частиною даного контракту. Крім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до цього контракту.

Пунктом 6.1 Контракту №100013/06144К визначено, що оплата здійснюється Покупцем в доларах США на банківський рахунок, зазначений Продавцем без вирахування комісії, утримання, відрахувань і без заліку зустрічних вимог. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Продавця в банку Продавця. Усі витрати, що виникли в банку Продавця і банках-кореспондентах банку Продавця, оплачуються продавцем. Усі витрати, що виникли в банку Покупця і банках-кореспондентах банку Покупця, оплачуються покупцем. Зобов'язання покупця щодо сплати за товар вважаються виконаними з моменту зарахування на рахунок продавця 100% суми, зазначеної в комерційному рахунку Продавця.

В той же час, додатково до Контракту №100013/06144К сторонами було укладено Додатки від 06.06.2014 р. №14 та №16.

Так, при розмитненні товару митним брокером ТОВ «Імпел Ко ЛТД» (діючого на підставі Договору доручення №0011ПЦ від 01.04.2014 р.) було подано до Київської митниці Міндоходів декларацію митної вартості №125130005/2014/546206 від 15.08.2014 р.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано наступні документи, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0000095 від 24.12.2012 р.; накладну УМВС №АУ022458 від 19.06.2014 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №7214906289 від 30.06.2014 р.; рахунок-проформу №502 від 11.06.2014 р.; Контракт №100013/06144К; доповнення до Контракту №100013/06144К №1 від 24.01.2014 р. та №16 від 06.06.2014 р.; Договір доручення №0011ПЦ від 01.04.2014 р.; сертифікат відповідності UA.145.0054283-14 від 25.06.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 19.06.2014 р.; декларацію про походження товару №502 від 11.06.2014 р.; паспорт продукції №17295 від 18.06.2014 р.; копію митної декларації країни відправлення №1006110/170614/0005397 від 17.06.2014 р.

Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару заявленого до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було запропоновано позивачу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а саме котирування по «PLATTS» за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р.; документальне підтвердження числового значення «котирування базису ціни на товар, що поставляється на умовах СРТ ж.д. станція Суземка мінус 17,66 доларів США за метричну тону»; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Так, на виконання вимог Митниці щодо надання додаткових документів, листами №01236 від 01.08.2014 р. та №01398 від 26.08.2014 р. ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» було надано письмові пояснення та додаткові документи.

Розглянувши надані позивачем додаткові документи, останні були прийняті до уваги митним органом, однак не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, внаслідок чого відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/110174/1 та оформлено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 від 03.09.2014 р.

Згідно із вказаними рішеннями митна вартість товарів була визначена за резервним методом та скоригована у бік її збільшення.

В той же час, як встановлено під час розгляду адміністративної справи, за зверненням позивача товари було випущено у вільний обіг із наданням останнім гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

В той же час, не погоджуючись із винесеними рішеннями митного органу, позивачем були подані нові митні декларації №125130005/2014/546788 від 04.09.2014 р. та №125130005/2014/546823, №125130005/2014/546820, №125130005/2014/546811 від 05.09.2014 р.

Крім того, супровідним листом №01695 від 06.10.2014 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача додаткові документи.

Розглянувши надіслані ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» додаткові документи, відповідачем було направлено на адресу позивача листа №06.1-47/2112-7931 від 13.10.2014 р., в якому зазначалося про те, що подані позивачем додаткові документи містять розбіжності, більше того, зазначено, що такі документи не підтверджують числових значень складових заявленої митної вартості товарів, як наслідок у останнього відсутні підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості №125000003/2014/110174/1.

Вважаючи такі рішення Київської митниці Міндоходів протиправними та необґрунтованими, ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ст.49 МК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає про наступне.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення №125000003/2014/110174/1 від 28.08.2014 р. «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та є такими, що не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів, а тому митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, щодо винесення оскаржуваного Рішення №125000003/2014/110174/1 та оформлення картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 від 03.09.2014 р., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується сторонами, ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» було укладено з ВАТ НК «Роснєфть» Контракт №100013/06144К, відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка бензину та дизельного палива.

Так, п.5.1 Контракту №100013/06144К визначено, що ціна на товар, що поставляється по даному контракту встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно додатків, що є невід’ємною частиною цього контракту. Крім фіксованої ціни сторони можуть узгодити в додатках/доповненнях розрахунок ціни по формулі. Деталі ціноутворення сторони оговорюють у відповідних додатках/доповненнях до цього контракту.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, 06.06.2014 р. сторонами було укладено Додатки №14 та №16 до Контракту №100013/06144К.

Зокрема, як встановлено під час розгляду адміністративної справи, що підтверджується поясненнями представника позивача, поставка пального відбувалася відповідно до Додатку №16 укладеного сторонами до Контракту №100013/06144К.

Так, відповідно до п.1.1 Додатку №16 Продавець продає, а Покупець купує на умовах СРТ Російсько-Український кордон (ж.д. станція Суземка) топливо дизельне Євро сорт С, вид III ГОСТ Р 52368-2005, виробництво ЗАТ «РНПК», Росія.

Водночас, в п.4.1 Додатку №16 визначено, що ціна угоди на товар, що постачається відповідно до даного додатку на умовах СРТ ж.д. станція Суземка, визначається в доларах США за одну метричну тону на основі базису ціни із врахуванням коректування, яке визначається сторонами виходячи з якості товару, гарантованого відповідно до даного контракту, кон’юктури світового ринку на відповідному маршруті транспортування.

За базис ціни на умовах СРТ ж.д. станція Суземка, приймається середня з усіх найвищих котирувань «ULSD 10PPM» (AAVBG00) в розділі «Northwest Europe Cargoes» під заголовком «CIF NEW/BASIS ARA», опублікованих в «Platts European Marketscan», опублікованих протягом періоду з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. (обидві дати включно) (п.4.2 Додатку №16).

При цьому, в п.4.3 Додатку №16 зафіксовано, що величина коректування базису ціни на товар, що постачається на умовах СРТ ж.д. станція Суземка, складає мінус 17,66 доларів США за метричну тону.

В той же час, п.4.4 Додатку №16 визначено, що на дату підписання даного додатку, ціна на товар, розраховується наступним чином, зокрема: середня з усіх найвищих котирувань «ULSD 10PPM» (AAVBG00) в розділі «Northwest Europe Cargoes» під заголовком «CIF NEW/BASIS ARA», опублікованих в «Platts European Marketscan», опублікованих протягом періоду з 01.06.2014 р. по 05.06.2014 р. (обидві дати включно) мінус знижка 17,66 доларів США за одну метричну тону і складає 877,78 доларів США за одну метричну тону на умовах СРТ ж.д. станція Суземка.

Водночас, було зазначено, що дана ціна не є остаточною і повинна бути відкоригована у відповідності з п.4.2 та 4.3 даного додатку.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується сторонами, ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» було заявлено до митного оформлення товар, а саме топливо дизельне Євро сорт С, вид III ГОСТ Р 52368-2005, поставлене на умовах СРТ ж.д. станція Суземка, по ціні 907,89 доларів США/метричну тону.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/110174/1, однією з підстав коригування відповідачем митної вартості товарів, було надання декларантом до митного оформлення документів для підтвердження митної вартості, що містять розбіжності.

Так, відповідачем було встановлено, що наданий декларантом розрахунок ціни на умовах СРТ – без зазначення конкретного місця призначення (із врахуванням котирувань по «PLATTS» за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р.) складається з середньої ціни за котирування мінус знижка і становить 907,89 доларів США/метричну тону. В той же час, надані розрахунки скоригованої ціни з врахуванням котирувань опублікованих в розділі «Northwest Europe Cargoes» містять розрахунок середньої з найвищих значень котирувань, при цьому дані котирування зазначені на умовах CIF NEW/BASIS ARA (New – North Western Europe – північно-західна Європа; BASIS ARA – базування в порту Амстердам-Роттердам-Антверпен) що означає, що вартість перевезення та страхування враховані лише до даних портів північно-західної Європи, а не до кінцевого отримувача.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що митна вартість не містить всіх числових значень складових митної вартості на умовах СРТ Суземка, а саме вартості доставки до кордону України.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного суд погоджується з доводами відповідача, на рахунок того, що якщо за умовами контракту витрати на транспортування, виходячи із складових формули, за якою розраховувалась ціна товару, не входить до ціни товару, то такі витрати мають бути включені до ціни при визначенні митної вартості товару.

В той же час, суд приймає до уваги доводи відповідача, що не спростовано представником позивача, щодо взаємозалежності продавця та ТОВ «ТНК-Індастріз Україна».

Так, на підтвердження вищезазначених обставин відповідачем було надано до суду скріншот з офіційного веб-сайту ТОВ «ТНК-Індастріз Україна», з якого вбачається, що позивач є дочірнім підприємством ВАТ НК «Роснєфть».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товару.

Водночас, положеннями ч.12 ст.58 МК України визначено, що той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частиною 16 ст.58 МК України передбачено, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до п.4 ст.15 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов’язаними між собою, якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

Крім того, ч.18 ст.58 МК України визначено, що при продажу товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, зокрема: вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у ч.10 цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов’язані між собою (ч.19 ст58 МК України).

В той же час, суд приймає до уваги посилання відповідача, на рахунок того, що наданий ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» лист ДП «Держзовнішформ» №10/496 від 25.09.2014 р., не можна вважатися належним експертним висновком про якісні та вартісні характеристики експортованого товару, так як останній не містить аналізу ринку нафтопродуктів та цінової інформації біржових організацій, внаслідок чого неможливо впевнитись в достовірності наданих відомостей відповідно до ціноутворення товару.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що суб’єкт господарювання має надавати лише належні документи для підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що ВАТ НК «Роснєфть» є одноосібним учасником позивача, суд дійшов висновку, що ненадання позивачем належних документів, що підтверджують заявлену останнім митну вартість товарів, не дає змоги митному органу дійти висновку про відсутність впливу взаємопов’язаності сторін на ціну товару.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч.2 ст.58 МК України, в якій зафіксовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, оскільки надані до митного оформлення ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що в свою чергу позбавило відповідача можливості підтвердити заявлену митну вартість товарів, суд приходить до висновку, щодо правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/110174/1 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2014/00137 від 03.09.2014 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст.2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» до Київської митниці ДФС - відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» (адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 11, код ЄДРПОУ 32662383) решту суми судового збору у розмірі 1 340 (одна тисяча триста сорок) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/17683/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін