Рішення № 42419813, 13.01.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/1340/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І. Провадження № 22-ц/789/1/15 Доповідач - Козак І.О.Категорія - 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Козака І.О.

суддів - Загорський О. О., Хома М. В.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 27 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ незавершеного будівництвом садово-городнього будинку та встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Збаразького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 з вимогою провести реальний поділ незавершеного будівництвом садово-городнього будинку по АДРЕСА_1 та встановлення земельного сервітуту.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в шлюбі, ними здійснювалось будівництво садово-городнього будинку, а тому він є спільною сумісною власністю подружжя і ОСОБА_1 належить право на ? його частину. Оскільки ж вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,06 га, що належить відповідачу згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 213334, то ОСОБА_1 також просить суд встановити земельний сервітут для проходу та проїзду по земельній ділянці відповідача для забезпечення їй можливості доступу до її частини будинковолодіння.

Рішенням Збаразького районного суду від 27.09.2013р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд безпідставно відмовив у проведенні відповідної експертизи, а тому не з'ясував всіх обставин справи та ухвалив необґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі не набуття права власності на новостворене майно через відсутність його реєстрації відповідно до вимог закону, а також в разі не завершення будівництвом житлового будинку, об'єктом спільної сумісної власності подружжя є матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва, однак позивачка не ставила вимоги про визнання права власності на будівельні матеріали, а лише про реальний розподіл незавершеного будівництвом садово-городнього будинку, а тому вказані позовні вимоги до задоволення не підлягають, що також і є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо встановлення земельного сервітуту.

Однак колегія не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення виконавчого комітету Базаринської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 30.04.2009р. №40 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво садово-городнього будинку в АДРЕСА_1.

29.07.2009р. Збаразьким районним комунальним архітектурно-планувальним бюро видано ОСОБА_2 будівельний паспорт на будівництво вказаного садово-городнього будинку.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №2150 від 08.10.2012р. визначено, що ринкова вартість незавершеного будівництвом та незданого в експлуатацію вказаного будинку становить 380033 грн., а ступінь готовності становить 96%. Вартість ? будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів використаних на будівництво садово-городнього будинку - 101977,50грн.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991р. (із наступними змінами) "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", за позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Тобто, твердження суду про те, що незавершений будівництвом житловий будинок не може бути поділений, не відповідає вимогам діючого законодавства. Тому рішення суду по мотивах, викладених в ньому, підлягає до скасування.

У відповідності до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 23.05.2013р. встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано 24.05.1997р. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.03.2012р. шлюб між сторонами розірвано.

Тобто спірний будинок будувався в період перебування сторін у шлюбі.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи все вищенаведене, колегія приходить до висновку, що незавершений будівництвом спірний будинок може бути предметом реального поділу між сторонами по справі.

Згідно ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Колегією суддів апеляційного суду, за клопотанням апелянта, була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка передбачала вирішення питання про можливість проведення реального поділу незакінченого будівництвом спірного садово-городнього будинку та визначенням варіантів такого поділу.

Як вбачається з листа експерта, для вирішення питання проведення експертизи експерту необхідно було надати правовстановлюючу документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об'єкти, а також правовстановлюючу та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт, станом на дату оцінки (Наказ Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень").

Однак сторонами не були надані жодні правовстановлюючі документи на спірний садово-городній будинок.

У зв'язку з цим експертиза не була проведена.

Оскільки без проведення будівельно-технічної експертизи неможливо провести реальний поділ незавершеного будівництвом садово-городнього будинку та встановити земельний сервітут, позовна заява до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ незавершеного будівництвом садово-городнього будинку та встановлення земельного сервітуту відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.О. Козак