Постанова № 42418352, 16.12.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.12.2014

Справа № 334/9497/14-а

Провадження № 2-а/334/291/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого: судді - Лисенко Л.І.,

при секретарі - Піка А.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та вчинення певних дій, зазначивши в позовній заяві, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м,Запоріжжя та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Цим законом, а саме ч.4 ст.54 встановлено, що розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: - по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по 11 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по 111 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивачу встановлена 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і він має право на отримання пенсії у розмірі не нижче ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Окрім цього, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії 3 групи інвалідності призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В силу ч.3 ст.67 цього закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений частиною 4 ст.54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в свою чергу, визначається Законом України «Про державний бюджет України» на кожний рік окремо.

На даний час позивач отримує державну та додаткову пенсію не в розмірах, визначених Законом, а в значно меншому розмірі у зв'язку із чим, позивач звернувся до УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя із заявою про проведення перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до положень закону. Листом від 18.09.2014р. у перерахунку пенсії йому було відмовлено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що прийняття інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно з положеннями частини четвертої ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не містив жодної норми, яка б обмежувала до серпня 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому, з 01 січня 2014 року підлягав застосуванню цей закон і відповідач повинен був самостійно зробити позивачу перерахунок та виплату недоплаченого розміру пенсії, але він цього не зробив.

Вказує на невідповідність розміру призначеної і виплачуваної основної і додаткової пенсії, установленим цим Законом, та на відмову УПФ привести її у відповідність з останнім.Просить суд поновити строк на звернення до суду з 01.01.2014р., визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати УПФ усунути зазначені порушення, провівши перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії як інваліду 1 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року з розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Представник відповідача надав суду свої заперечення, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України встановлено, що на загальносуспільні потреби у сфері соціального захисту забезпечуються в рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, а засоби та механізм нарахування соціальних виплат повинні відповідати принципам пропорційності та справедливості. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, закріплені Конституцією та не суперечать їй. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян повинні керуватися принципом законності, який передбачає застосування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції та на виконання законів про державний бюджет України на відповідний рік. Згідно ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України на 2014р." (зі змінами) установлено, що у 2014 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014р. Кошти на виплату вказаних соціальних виплат враховані в Державному бюджеті України у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до абз.4 п.9 Постанови Кабінету Міністрів від 23.11.2011р. № 1210 (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 112 від 25.03.2014р.) визначено розмір відшкодування фактичних збитків для пенсій по інвалідності як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Згідно довідки до акту МСЕК серія АД № 014203 ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 60 %. Відповідно до п.п.1 п.13 Постанови щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 111 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до 1 категорії, виплачується у розмірі 284.70 грн. Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам 111 групи пенсії підвищуються у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У відповідності до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 26.09.2014р., отже, вимоги про перерахунок пенсії з 01.01.2014р. мають бути залишені без розгляду. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та перебуває на обліку в УПФУ Ленінського р-ну м.Запоріжжя. Відповідно до листа Пенсійного фонду України у Ленінському районі від 18.09.2014 року № 299/Г-1 позивачу пенсія виплачується у відповідності до постанови КМ України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 67 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

У пункті 2.2 рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначено, що Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.

У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № З-рп/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частин другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частин другої статті 124, частин першої статті 129 У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № З-рп/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частин другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частин другої статті 124, частин першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

На реалізацію вищезазначених положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та постанову від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлені нові розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 12, 17-19, 71, 159-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та вчинення певних дій відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя: Лисенко Л. І.