Рішення № 42414264, 19.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/785/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 632/1722/14-ц Тітов О.М.

Категорія: інші Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

за участі секретаря - Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» (ПАТ «Акцент Банк») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути на свою користь з відповідача - ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19015,23 грн. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 243,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15 жовтня 2008 року між ПАТ «Акцент Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відтоків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Проте, ОСОБА_2 свої кредитні зобов'язання перед Банком не виконує, на вимогу повернути кредит та відсотки за ним відповідач не реагує, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідачка ОСОБА_2 позов Банку не визнав та посилаючись на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності, так як з моменту останньої оплати боргу минуло більше трьох років, просив в позові відмовити.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Акцент Банк» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 015 грн. 18 коп., яка складається з : заборгованості за кредитним договором в сумі - 2 543, 92 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 8 894,58 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 6 195,00 грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 88168 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 звернулося на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції вирішуючи питання щодо строку позовної давності при ухвалені заочного рішення, порушив норми процесуального права, оскільки не застосував строк позовної давності до тих правовідносин, до яких вона повинна була б бути застосована , а висновок суду, що сума поточної заборгованості за кредитом поступово зменшувалася не відповідає обставинам справи, оскільки вона зменшувалася тільки до дати останнього платежу .

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ « Акцент-Банк» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Вказаний висновок суду ґрунтується на наданих сторонами доказах.

Однак, стягнення з відповідача боргу за вказаним кредитним договором суперечить вимогам глави 19 ЦК України.

Так, судом встановлено, що 15 жовтня 2008 року між ПАТ «Акцент Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відтоків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається із заяви позичальника та Умов і правил надання Банківських послуг.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і з установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У зв'язку із порушеннями ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, у останнього виникла заборгованість перед Банком, яка станом на 04.04.2014 року склала 19 015 грн. 18 коп., з яких : заборгованості за кредитним договором в сумі - 2 543, 92 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 8 894,58 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 6 195,00 грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 88168 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач просив про застосування строків позовної давності (а. с. 35).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання кредиту укладено сторонами 15 жовтня 2008 року. Прострочена заборгованість за кредитом сформувалась 23.05.2009 року і з цього часу не змінювалась, відповідач не вчиняв дій, які б свідчили про визнання ним боргу.

Позивач звернувся до суду з позовом 20.06.2014 р., тобто поза межами строку позовної давності, встановленої законом.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити за спливом позовної давності.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є порушення норм матеріального, процесуального права. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -