Рішення № 42414032, 22.01.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9476/14-ц

Провадження № 2/645/348/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 січня 2015 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

при секретарях судового засідання Ляхової І.Ю., Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5746653 від 08.10.2007 року, яка складається з заборгованості за сумою кредиту у розмірі 855,95 доларів США, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 46,99 доларів США, пені за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 89,60 доларів США, штрафу за порушення обов'язків передбачених договором у розмірі 81,88 доларів США та штрафу за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування у розмірі 4633,20 грн. Позов мотивований тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення суми заборгованості за кредитом, а також щодо щомісячної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача Щербак Є.С., яка діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов та не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцію на адресу місця реєстрації відповідача, які повернулись на адресу суду з відміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

08.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (Банк), правонаступником якого є позивач у справі, та ОСОБА_2 (Позичальник), був укладений Кредитний договір № 5746653, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 8188,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит в порядку та строки, обумовлені Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, цільове призначення кредиту: кредит надається позичальнику для придбання транспортного засобу марки: ВАЗ, номер кузову НОМЕР_2 у продавця ТОВ "Автоком".

Кредит надавався Позичальнику строком до 08.10.2014 року, протягом цього строку Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені Договором.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором. Доказів не отримання грошових коштів відповідач не надав.

Відповідач, в свою чергу, не виконав своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого станом 26.10.2014 року утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості за сумою кредиту у розмірі 902,94 доларів США, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 46,99 доларів США, пені за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 89,60 доларів США, штрафу за порушення обов'язків передбачених договором у розмірі 81,88 доларів США та штрафу за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування у розмірі 4633,20 грн.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.09.2014 року, керуючись ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п.п. 3.5.7, 3.5.8 Кредитного договору, направив відповідачу письмову Вимогу (вих. № 61-05-743 від 11.09.2014 року) про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Згідно з п. 6.6. Кредитного договору будь-які повідомлення та документи, які надаються Банком Позичальнику згідно умов Кредитного договору, вважаються наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання Позичальника, вказаним у ст. 7 Кредитного договору, та вважаються отриманими Позичальником на сьомий день з дня реєстрації Банком рекомендованого листа або телеграми у відділенні поштового зв'язку/телеграфі (при цьому, Позичальник несе ризик отримання таких листів та телеграм у строк, що перевищує 7 (Сім) календарних днів). Пункти 6.7, 6.8 Кредитного договору встановлюють, що Позичальник несе повну відповідальність за правильність своїх реквізитів, вказаних у Кредитному договорі, та зобов'язаний протягом усього строку дії цього Договору забезпечувати отримання рекомендованих листів та телеграм від Банка за адресою свого місця проживання, вказаною в Кредитному договорі, а у разі невиконання зазначеного обов'язку, несе ризик настання пов'язаних з цим несприятливих наслідків. У випадку зміни своїх реквізитів, вказаних у Кредитному договорі, Позичальник зобов'язаний попередньо, а у випадку неможливості попереднього повідомлення, протягом З (трьох) календарних днів, письмово повідомляти Банк про такі зміни. Позивач стверджує, що жодних повідомлень від першого відповідача про зміну його реквізитів, вказаних у Кредитному договорі, Кредитор не отримував. Таким чином, Вимога про дострокове повернення кредиту, направлена Банком на адресу відповідача, вказану в Кредитному договорі.

Проте, в порушення п. 3.5.8 Кредитного договору зазначені Вимоги позивача не були виконані відповідачем у вказаний строк, у зв'язку з чим починаючи у відповідача виникла прострочена заборгованість перед Банком за основною сумою кредиту в розмірі 855,95 доларів США.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за сумою кредиту, розмір якої складає 855,95 доларів США, законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені статтею 3.1 Кредитного договору.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за непогашеними відсотками за Кредитним договором за користування кредитом у розмірі 46,99 доларів США, законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 5.2. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 89,60 доларів США пені, є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу у розмірі 81,88 доларів США, нарахованої позивачем на підставі п. 5.5 договору, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, за змістом вказаної норми закону пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

За таких обставин банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачеві у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 81,88 доларів США штрафу.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 4633,20 грн. штрафів за порушення відповідачем обов'язку щодо поновлення дії договорів страхування.

Відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний протягом строку дії Кредитного договору щорічно, до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладання яких передбачено Кредитним договором, на умовах попередньо погоджених з позивачем, при цьому страхова сума за договорами страхування, що будуть укладатись на новий строк, має бути не меншою, ніж сума поточної заборгованості Позичальника за основною сумою кредиту і не меншою дійсної вартості майна (за договором страхування) на момент укладення таких договорів страхування, а за договорами страхування нерухомого майна - не меншою, ніж його повна (оціночна вартість), зазначена в договорі забезпечення. На підтвердження виконання умов цього пункту Відповідач зобов'язаний до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, надавати Банку, як вигодонабувачу, по одному оригінальному примірнику цих договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів в повному обсязі за період, на який було поновлено дію договорів.

Враховуючи невиконання відповідачем п. 4.3.1 Договору, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 4633,20 грн. штрафів за порушення відповідачем обов'язку щодо поновлення дії договорів страхування.

Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в загальній сумі 229,67 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул.. Університетська, 2 А, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованості за сумою кредиту у розмірі 855,95 доларів США, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 46,99 доларів США, пені за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 89,60 доларів США, штрафу за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування у розмірі 4633,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,67 грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя Федорова О.В.