Ухвала суду № 42412324, 18.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8350/14 Справа № 191/659/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гречко Ю. В. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Пономарь З.М., Красвітної Т.П.

При секретарі - Жидковій Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Золоті Ворота» на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Агро-Олімп» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Агро-Олімп» про стягнення заборгованості за кредитним договором , відмовлено.

В апеляційній скарзі тимчасова адміністрація ПАТ «Банк Золоті Ворота» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача послався на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 300000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 26 % річних. Повернути кредит відповідач зобов'язався у строк не пізніше 25 травня 2010 року.

В порушення умов кредитного договору відповідач проценти за користування кредитом в період з 26 червня 2009 року по 19 вересня 2013 року не сплачував, у зв'язку з чим станом на 03 лютого 2014 року утворилася заборгованість за відсотками в розмірі 331350,81 грн.

З метою забезпечення належного виконання відповідачем умов кредитного договору 28 травня 2008 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені договори поруки, згідно яких поручителі зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за порушення відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору. Також 28 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за кредитним договором між позивачем та ТОВ «Агро-Олімп» був укладений іпотечний договір, згідно якого майновий поручитель передав позивачу в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 424,00 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, навіть у разі стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у судовому порядку, зобов'язання між сторонами не припиняються до тих пір, поки воно не буде фактично виконано боржником. Оскільки у даному випадку відповідачами зобов'язання не виконано, позивач має право нараховувати відсотки за користування належними йому грошовими коштами відповідачем.

Судом встановлено, що умови кредитного договору відповідачем були порушені і станом на 03 лютого 2014 року існує заборгованість за процентами за користування кредитом в загальному розмірі 331350,81 грн., та представник відповідача проти цих фактів у судовому засіданні не заперечував.

Однак представник відповідачів посилався на пропущення позивачем позовної давності, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог. Зазначену заяву суд визнав обґрунтованою.

Так, виходячи зі змісту ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У даному випадку відповідач зобов'язався щомісячно погашати кредит, однак сторонами у договорі про надання споживчого кредиту чітко визначений кінцевий строк виконання умов кредитного договору - 25 травня 2010 року, у зв'язку з чим саме з цього часу починає обчислюватися трирічний строк позовної давності.

Оскільки зобов'язання повинно бути виконано не пізніше 25 травня 2010 року, то позовна давність починає обчислюватися саме з цього часу, у зв'язку з чим з 26 травня 2010 року позивач може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак не пізніше 25 травня 2013 року.

У даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом 17 лютого 2014 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

У ст.266 ЦК України зазначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, і накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки до вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позовна давність на даний час сплила, то суд її застосував і до вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом та відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст.. 257, 261, 264, 266, 267, 526, 625 ЦК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Довід апеляційної скарги тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Золоті Ворота» про неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Золоті Ворота» відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : С.Ю.Михайловська

Суддя: Т.П.Красвітна

З.М.Пономарь