Ухвала суду № 42410622, 22.01.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Малько О.С., Василевича В.С., Бондаренко Н.В.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р", приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" про стягнення компенсації за порушення авторського права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ "Арго-Р", приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" про стягнення компенсації за порушення авторського права задоволено повністю: стягнуто з ТзОВ "Арго-Р" на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у публічній демонстрації упаковки печива під назвою "Капітошка" та його розповсюдженні (продажі), у розмірі 10 мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, замість відшкодування збитків та стягнення доходу, що становить 12180 грн.; стягнуто з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" користь ОСОБА_1 компенсацію за виготовлення порції печива здобного пісочно-відсадкового "Капітошка", що було придбано в магазині з порушенням виключних майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, замість відшкодування збитків та стягнення доходу, що становить 12180 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат: стягнуто з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" та ТзОВ "Арго-Р", солідарно, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 243,60 грн. сплаченого судового збору та 7232,40 грн. витрат на проведення експертизи.

В поданій апеляційній скарзі директор приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" покликається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, не з'ясовано всіх обставин справи.

Вказує, що на підставі п."а" ч.1 ст.3 Закону України "Про авторське право та суміжні права" на громадянку ОСОБА_1 не поширюється дія норм вказаного закону, оскільки позивачка або не є громадянкою України з постійним місцем проживання на території України, або є громадянкою України, але без постійного місця проживання на території України, а тому ОСОБА_1 не має право звертатися до суду за захистом своїх авторських прав.

Звіт про науково-дослідницьку роботу від 18 лютого 2014 року "Висновки дослідження специфіки іменування літературного персонажу "Капітошка" (за авторством ОСОБА_1) та його можливих варіацій" є неналежним доказом.

Лист Української кіностудії анімаційних фільмів №256 від 30 вересня 2003 року не підтверджує обставин порушення авторських прав відповідачами по справі, оскільки вказаним листом визначено, що анімаційні фільми "Капітошка", "Повертайся, Капітошка" створені на кіностудії на кіностудії "Київнаучфільм" у 1980 році та 1989 році за кошти державного бюджету. Статтею 483 ЦК УРСР передбачалося, що авторське право на кінофільм належить підприємству, яке здійснило його зйомку.

Указом Президента України "Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка" від 10 вересня 1994 року №511/97 встановлено, що всі фільми та фільмові матеріали кіностудій України, створені за рахунок бюджетних коштів, є загальнодержавною власністю України - національною культурною спадщиною і можуть використовуватися лише за погодженням з Міністерством культури України.

Доданий до позовної заяви фіскальний чек від 05 січня 2014 року, виданий ТзОВ "Арго-Р" на товар печива "Капітошка" також є неналежним доказом у справі, оскільки не містить однозначного фіксування факту, що відповідач по справі є виробником цього товару.

Зазначає, що з 01 листопада 2013 року по 15 січня 2014 року підприємство не працювало, а перебувало на профілактиці у зв'язку з проведенням санітарно-технічних робіт та встановлення нового кондитерського обладнання, а тому підприємство фізично не могло бути виробником такого товару.

Товар, який виробляється не має жодного зображення на підтримку назви товару, а отже не є однаковим або тотожним із літературним персонажем.

Позивачем не надано доказів щодо існування факту виробництва печива з комерційною метою і матеріали справи не містять доказів звернення позивача до правоохоронних органів у зв'язку із виявленням фактів виготовлення контрафактної продукції.

Вказує, що ОСОБА_1 в силу чинності та дії авторського договору про передачу ОСОБА_4 виключних авторських майнових прав, не має права вимагати по даній справі стягнення з відповідачів по справі компенсації за порушення авторського права, оскільки позивачка на даний час володіє тільки авторськими немайновими правами, які виключають таке право вимоги.

Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - патентний повірений ОСОБА_5 покликається на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення.

Вказує, що його довірительці налажать авторське немайнове право та виключні майнові права, а авторський договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено строком на один рік (з 17.11.2012 року по 17.11.2013 року), в той час як станом на дату вчинення порушення відповідачами всі немайнові та виключні майнові права на твір "Капітошка" належили виключно позивачці. Тому доводи в апеляційній скарзі про те, що на ОСОБА_1 не поширюється дія норм Закону України "Про авторське право і суміжні права" грубо суперечать нормам вказаного закону.

Зазначає, що звіт про науково-дослідну роботу є письмовим доказом у справі та не заміняє собою самостійного доказу по справі - висновку судової експертизи.

Лист Української коностудії анімаційних фільмів №256 від 30 вересня 2003 року також є належним письмовим доказом у справі, що в сукупності з нормами абз.3 ст.483 ЦК УРСР спростовує доводи представника приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" щодо належності прав на літературний твір "Капітошка" третім особам.

Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у т.ч. й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Висновком судової експертизи встановлено, що назва твору "Капітошка" є оригінальною та використана відповідачами у найменуванні печива "Капітошка".

Присуджений розмір компенсації (12180 грн. 00 коп.) є мінімальним розміром компенсації, яка встановлена п. "г" ч.2 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Просить постановити ухвалу, якою апеляційну скаргу відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що анімаційні фільми "Капітошка" та "Повертайся, Капітошка" створені на кіностудії "Київнаукфільм" відповідно у 1980 і 1989 роках за кошти державного бюджету. Авторські майнові права на фільми належать кіностудії "Укранімафільм", а автор сценаріїв ОСОБА_1 не має авторських майнових прав на фільми, однак вправі відстоювати свої майнові права автора у випадках використання третіми особами творів - сценарію та персонажів образів будь-якими способами (а.с.10-11).

11 травня 2004 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №9967, згідно якого автором літературного твору "Капітошка" є ОСОБА_1 (а.с.12). Свідоцтво також відповідає постанові Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" №1756 від 27 грудня 2001 року.

Згідно висновків експерта науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №69/14 від 15 липня 2014 року: ім'я персонажу "Капітошка" є результатом творчої діяльності автора ОСОБА_1 (є оригінальною назвою); назва твору "Капітошка" є оригінальною, тобто результатом творчої діяльності його автора - ОСОБА_1, згідно з відомостями зазначеними в матеріалах справи; у позначенні на етикетці печива, яке міститься у матеріалах справи ("Печиво Суворов Капітошка"), відтворено частину (назву) твору ОСОБА_1 під назвою "Капітошка", яка може використовуватися самостійно (а.с.177-195).

Проведена екпертиза відповідає роз'ясненням, викладеними в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" №5 від 12 червня 2009 року: проведена на підставі ухвали суду відповідною судово-експертною установою (ст.ст. 143, 144 ЦПК України), а тому відповідно до положень ст.ст.58, 59 ЦПК України є належним і допустимим доказом у цій справі.

Статтею 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у т.ч. й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що назва твору "Капітошка" є самостійним об'єктом відповідно до положень ст.8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що підлягає правовій охороні.

Згідно ст.440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в т.ч. забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Позивачем по справі доведено факт наявності авторського права, факт порушення прав відповідачами, розмір шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідачів, що відповідає положенням абз.2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" №5 від 04 червня 2010 року.

Зазначена в ч.1 ст.435 ЦК України та ст.11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" презумпція авторства відповідачами не спростована.

Встановлений судом першої інстанції факт того, що ОСОБА_1 для відповідачів жодного дозволу на відтворення імені головного персонажа "Капітошка", оригінальної назви літературного твору "Капітошка" та реалізацію товару з такою назвою не надавала, - відповідає матеріалам справи, а тому вимоги ОСОБА_1 вірно задоволені на підставі ст.50, п.п. "г" п.2 ч.1 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Покликання директора приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" про те, що ОСОБА_1 не має права права на звернення до суду за захистом своїх авторських прав з тих підстав, що позивачка не є громадянкою України/не має постійного місця проживання в України, - не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст.37 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав (в даному випадку - держава Україна).

Авторське право ОСОБА_1 охороняється Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 02 жовтня 1979 року), учасницею якої держава Україна стала з 25 жовтня 1995 року згідно Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького Акта від 24 липня 1971 року, зміненого 02 жовтня 1979 року)" від 31 травня 1995 року №189/95-ВР.

При вирішенні спору суд першої інстанції правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених матеріалах справи, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: Малько О.С. Василевич В.С. Бондаренко Н.В.