Рішення № 42406572, 20.01.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2015 р. Справа № 902/1796/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі:

Вінницької районної ради, Комунального закладу «Вінницький

районний медичний центр первинної медико-санітарної медицини»

до: Науково-виробничого підприємства - товариства з обмеженою

відповідальністю «Медівін»

про стягнення 15 299,72 грн.

при секретарі судового засідання Т. Солоненко

за участю прокурора Муляр О.М. та представників:

позивача 1 : Яремчук О.М. за довіреністю № 01-08/78 від 14.01.2015 року;

позивача 2 : Майкоса В.В. за довіреністю б/н. від 14.01.2015 року;

Поліщук О.Р. за довіреністю б/н. від 14.10.2014 року;

відповідача : Мальований В.В. керівник, наказ № 218-к від 25.11.2014 року.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Вінницького району звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької районної ради та Комунального закладу «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення з Науково-виробничого підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Медівін» заборгованості за договором № 7 оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селиш району від 01.09.2013 року в загальному розмірі 15 299,72 грн., з яких: 10 008,48 грн. - борг по орендній платі, 996,45 грн. - борг по сплаті за комунальні послуги та 1 294,79 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 01.09.2013 року між сторонами договору оренди № 7, відповідачеві передано в строкове платне користування майно (приміщення), що знаходиться на балансі Центру площею 18,57 кв.м., розміщене на третьому поверсі прибудови поліклініки Центру за адресою: м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 92. Положеннями вказаного договору визначено зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати у розмірі та в строки визначені п. 3.6. договору. Проте, в порушення умов договору, відповідач не виконує своїх зобов'язань, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 14 004,93 грн..

Ухвалою суду від 26.12.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1796/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2014 року.

Відповідач визначених ухвалою суду від 26.12.2014 року пояснень щодо обставин вказаних в позовній заяві та доказів не надав. В судовому засіданні 20.01.2015 року представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву від 20.01.2015 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 вересня 2013 року між Комунальним закладом «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (позивач 2, за договором Орендодавець) та Науково-виробничим підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю «Медівін» (відповідач, за договором Орендар) укладено договір № 7 оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селиш району. (надалі Договір).

За умовами даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району і знаходиться на балансі КЗ «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - Майно) площею 18,57 кв.м., розміщене на третьому поверсі (прибудови поліклініки) Вінницького районного медичного центру ПМСД за адресою: м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 92, згідно з викопіюванням поверхневого плану або схеми (додаток № 1)., що складає невід'ємну частину цього Договору, вартість якого визначена згідно з актом оцінки на 01.01.2013 р. і становить за залишковою вартістю 76 654,00 грн..

Відповідно до п. 2.1. Договору передача та повернення орендованого Майна здійснюється уповноваженими представниками сторін, із складанням відповідного акту.

У разі відсутності заяви однієї з Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності рішення сесії Вінницької районної ради про надання відповідного дозволу (п. 10.4. Договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням 13 сесії Вінницької районної ради № 65 від 01.03.2012р. (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди Майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2013 року - 1260,91 грн.. Орендна плата за перший місяць оренди - 1260,91 грн. 2013 р. вересень (місяць) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2013 року. (п. 3.1. Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Орендна плата перераховується: 30% до загального фонду районного бюджету та 70% балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця (п. 3.5. Договору).

Орендна плата, відшкодування за комунальні послуги перераховуються Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 15 числа, наступного за звітним. (п. 3.6. Договору).

Орендодавець до 10 числа кожного місяця готовить рахунки по орендній платі та комунальних послугах, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків (п. 3.7. Договору).

Орендар має право протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, встановленою в рахунку, надати Орендодавцю свої обґрунтовані письмові заперечення. Орендодавець розглядає заперечення Орендаря протягом трьох робочих днів та в разі погодження змінює суму, встановлену в рахунку (п. 3.8. Договору).

У разі якщо Орендар в термін, передбачений п. 3.7. Договору не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми встановленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати є безспірною (п. 3.9. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено зобов'язання Орендаря по своєчасній та повній сплаті орендної плати та відшкодуванні комунальних послуг.

Як свідчать матеріали справи позивач 2 свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, передавши, за актом приймання-передачі орендованого майна від 01.09.2013 року, відповідачу в користування обумовлене Договором приміщення .

Однак відповідач зобов'язання за договором в частині сплати орендних платежів та оплати комунальних послуг не виконав.

Так, в період з 15 лютого 2014 року по 15 листопада 2014 року позивачем 2 виставлено відповідачу рахунки на сплату орендної плати в загальному розмірі - 13 008,48 грн. та відшкодуванню вартості комунальних послуг - 996,45 грн., які останнім не оплачені. Наявність заборгованості за Договором № 7 визнається відповідачем в заяві від 20.01.2015 року.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення 13 008,48 грн. боргу по орендній платі та 996,45 грн. боргу по відшкодуванню вартості комунальних боргу правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення 1 294,79 грн. пені за період з 15 лютого 2014 року по 04 грудня 2014 року.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, плати за комунальні послуги Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення пені є правомірною, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, прокурором проведено нарахування пені за період з 15 лютого по 04 грудня 2014 року.

При цьому суд зважає на положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Дослідивши розрахунок пені судом виявлено помилки в періоді нарахування, оскільки прокурором не враховано положення договору щодо строків сплати орендних платежів та комунальних послуг. Так як договором визначено зобов'язання щодо вказаних платежів не пізніше 15 числа, нарахування пені можливе з 16 числа. Крім того, прокурором не враховано положення ст. 232 Господарського кодексу України. Вказані помилки потягли за собою і помилку в заявленій до стягнення сумі пені. Провівши перерахунок пені, у відповідності до приписів наведених вище норм та положень договору, судом отримано суму 1 064,15 грн..

За таких обставин в позові в частині стягнення 230,64 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявленій.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Медівін» (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10 код ЄДРПОУ 25494262) на користь Комунального закладу «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» (23222, Вінницька область, Вінницький район, с. Якушинці, вул. Набережна, 11, код ЄДРПОУ 37489689) 13 008 (тринадцять тисяч вісім) грн. 48 коп. - боргу по орендній платі; 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 45 грн. - боргу по відшкодуванню комунальних послуг; 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн. 15 коп. - пені.

3. Стягнути з Науково-виробничого підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Медівін» (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10 код ЄДРПОУ 25494262) до 1799 (одну тисячу сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. судового збору.

4. В позові в частині стягнення 230,64 грн. пені відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 січня 2015 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи