Ухвала суду № 42405457, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/5713/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при серетарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі 804/5713/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ДПС, правонаступником якої є ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.12.2013 року № 0008861703 прийняте відповідачем щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 294879,13 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що сума, на яку податковою інспекцією нараховано податок та визначено таку суму як борг, не визначається як дохід фізичної особи. Апелянт зазначає, що оподаткуванню підлягає сума боргу платника податків, анульована кредитором, однак у випадку коли сума є прощеною така сума не є додатковим благом а отже не підлягає оподаткуванню.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекція наділена правом та діє у межах своєї компетенції коли проводить перевірки щодо повноти сплати платником податків необхідних податків і зборів. Банк підтвердив, що ним було анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2, така сума визначається додатковим благом та доходом фізичної особи, з якої повинен бути сплачений податок у розмірі визначеному ПК України. Судом першої інстанції визначено, що з суми доходу фізичної особи, яка є підтвердженою кредитором повинен бути сплачений у визначені строки податок, несплата такого податку тягне за собою відповідальність у вигляді штрафної санкції.

Матеріалами справи встановлено, що 08.11.2013 року ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_2 щодо сплати ним протягом 2012 року податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді додаткового блага. За результатами перевірки складено акт № 855/1703/2360318812 в якому зафіксовано порушення ОСОБА_2 пп. 16.1.3 ст. 16, п. 176.1 ст. 176 ПК України, а саме, встановлено не подання податкової декларації за період, що перевірявся, в тому числі за 2012 рік; встановлено порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 235767,31 грн. ОСОБА_2. скористався своїм правом надати заперечення на акт перевірки, листом від 19.12.2013 року заперечення ОСОБА_2 щодо висновків акту залишені без задоволення а висновки акту залишені без змін.

24.12.2013 року ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 855/1703/2360318812 винесено податкове повідомлення-рішення № 0008861703, яким ОСОБА_2 збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами на 294879,13 грн., з яких за основним платежем 235767,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 59111,82 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0008861703 від 24.12.2013 року, ОСОБА_2 звертався з скаргами до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України, рішеннями яких, скарги позивача залишені без задоволення а податкове повідомлення-рішенням без змін.

Матеріалами справи встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір №014/137951/3163/82 від 09.10.2007 року, за яким банк надавав ОСОБА_2 кредит у розмірі 186500,00 дол. USD на 120 місяців, під 15.50% річних. Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. 24.04.2012р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» складено протокол, в якому зазначено, що загальна сума простроченої заборгованості складає 375376,11 дол. USD, в тому числі: прострочена сума кредиту - 170815,44 дол. USD, прострочені проценти за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року - 67165,80 дол. USD, пеня - 137394,87 дол. USD. Додатковою угодою від 17.08.2012 року № 014/137951/3163/82/5 укладеною між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було змінено валюту по кредитному договору №014/137951/3163/82 від 09.10.2007 року, а саме: замість долара USA погоджено рахувати суму заборгованості за кредитом у гривнях.

Встановлено, що 02.09.2013 року ПAT «Райфайзен Банк Аваль» листом повідомлено ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_2, у 2012 році було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором, зазначене прощення здійснювалось з повідомленням боржника якому було роз'яснено, що відповідно до пп. «д» п. 167.2.17 ПК України, на боржника покладено обов'язок щодо самостійного декларування отриманого доходу шляхом подання річної декларації зі сплатою відповідного податкового зобов'язання. Встановлено, що 30.07.2012 року банком було повідомлено позивача про анулювання пені за кредитним договором у розмірі 1388128,88 грн.

В матеріалах справи наявна копія рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2013 року по справі № 757/20671/13-ц, яким дії ПAT «Райфайзен Банк Аваль» по анулюванню суми боргу за кредитним договором відносно ОСОБА_2 визнано правомірними, визначено, що банк виконав свій обов'язок відносно повідомлення боржника про таке списання боргу.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Нормами ПК України, визначено, що суми, які є анульованими (прощеними) кредиторами слід визначати як отримана сума доходу у вигляді додаткового блага платниками податків, з таких сум слід сплачувати розмір податку. У позивача існує зобов'язання, яке було йому роз'яснено банком відносно необхідності так суму яка була анульованою відобразити у податковій звітності за 2012 рік та відповідно нарахувати та сплатити розмір податку з цієї суми.

Згідно пп. 16.1.3 - 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що сума заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору, яка була анульована ПAT «Райфайзен Банк Аваль» визначається як сума отриманого додаткового блага. Норми ПК України визначають зобов'язання платника податків після отримання повідомлення від кредитуючого банку про списання йому суми боргу відобразити її у податковій звітності та сплатити з такої суми податок на прибуток, такі зобов'язання не були виконані ОСОБА_2, що було зафіксовано перевіркою податкового органу. Після визначення суми податкового зобов'язання контролюючим податковим органом у платника податків виникає додаткове зобов'язання сплатити визначену суму у тому обсязі в якому визначено податковою інспекцією та у необхідні строки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі 804/5713/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук