Ухвала суду № 42405423, 20.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 року

справа № 808/477/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берлен» до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В :

21.01.2014 року з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Берлен” до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування припису № 169/07 П від 04.10.2013р. в частині п. 2 зобов’язання ТОВ “Берлен” оформити спеціальний дозвіл на користування надрами строком до 29.11.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 вересня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Відповідно до висновків вищевказаного акту у позивача відсутній дозвіл на користування надрами, що є порушенням ст. 23 Кодексу України "Про надра".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано п. 2 припису Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №169/07 ІІ від 04.10.2013 р.

Не погодившись з постановою суду Державна екологічна інспекція у Запорізькій області подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено на підставі та у межах закону, вказує на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав, інші особи, які беруть участь у справі, до суду не з’явилися, про дату слухання справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції 24-30 вересня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області була проведена планова перевірка дотримання ТОВ “Берлен” вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт б/н, у якому зазначено про порушення ТОВ “Берлен” статей 19,21,23 Кодексу України про надра, а саме вказано, що підприємством використовує підземні води для виробничих потреб.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області винесено припис № 169/07 П від 04.10.2013, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, пунктом 2 зобов'язано ТОВ “Берлен” одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ “Берлен” використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу, протилежне перевіркою не встановлено, а тому підприємство, у відповідності до статті 23 Кодексу України про надра має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

З таким висновком суду першої інстанції суд погоджується, у зв’язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Берлен» є власником артезіанської скважини, що знаходиться за адресою с. Новотаврічне. Оріхівський район. Призначення даної скважини технічне водопостачання.

Вищевказану скважину ТОВ “Берлен” оздобив на земельній ділянці, яка належить останньому на підставі договору оренди землі від 01 січня 2009 року та зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 травня 2009 року за № 040927500001. 01.01.2012 р. ТОВ “Берлен” отримав дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 5850/Зап., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області терміном дії з 01.01.2012 по 31.12.2014.

Відповідно до зазначеного дозволу водопостачання ТОВ «Берлен» для задоволення власних виробничих, господарсько-побутових потреб здійснюється з артсвердловини розташованої на території підприємства с. Новотаврійське, артсвердловина № 1: глибина – 62,0 м., дебіт – 5,0 м.3/год., насос ЕЦВ-6, також визначено ліміт забору води: з підземних джерел 9,61 тис.м3 на рік, 26,33 м3 на добу, з мереж Запорізького МУВГ 312 тис.м3 на рік, 2080,0 м3 на добу.

Дозволом передбачено, що він є єдиним документом, на основі якого здійснюється спеціальне водокористування.

Разом з тим, зі звітів про використання води (форми 2-ТП водгосп) за 2012-2013 роки, вбачається, що підприємством фактично використано води в І кварталі 2012 року 1,6, в ІІ кварталі 2012 року 2,1, в ІІІ кварталі 2012 року 3,1, в IV кварталі 2012 року 3,1, в ІІ кварталі 2013 року 0,1, в ІІІ кварталі 2013 року 0,1, в IV кварталі 2013 року 0,2.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 3 Кодексу України "Про надра" передбачено, що водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Водного кодексу України завданнями водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до положень Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

Як вбачається із матеріалів справи водозабір із свердловин здійснюється ТОВ «Берлен» на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр 5850/Зап., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області терміном дії з 01.01.2012 по 31.12.2014 та з дотриманням умов і в межах лімітів, визначених даним дозволом.

Згідно статті 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Статтею 23 Кодексу України "Про надра" встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведеного слідує, що дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 5850/Зап., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області є єдиним документом, на основі якого позивачем здійснюється спеціальне водокористування.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку про визнання протиправним та скасування пункту 2 припису від 04 жовтня 2013 року № 169/07 Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з тих підстав, що водозабір із свердловини ТОВ «Берлен» здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр 5850/Зап., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області з дотриманням умов і в межах лімітів визначених даним дозволом, даний дозвіл є єдиним документом, на основі якого позивачем здійснюється спеціальне водокористування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 23 січня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський