Рішення № 42404633, 12.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23819/14 12.01.15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"до 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" 2. Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП "Укрекоресурси")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"про відшкодування шкоди в розмірі 27356,50 грн. Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:від позивачаХарахондя А.О. довіреність №221214-11/с від 22.12.2014; від відповідача-1Дейнека О.В., довіреність №26-2015 від 22.12.2014;від відповідача-2Ільїн С.В., довіреність №208 від 30.12.2014;від третьої особине з'явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" та Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП "Укрекоресурси") про відшкодування шкоди в сумі 27356,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач-1 у справі. Крім того, різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди в сумі 510,00 грн. просить стягнути з відповідача-2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23819/14 та призначено до розгляду.

17.11.2014 відповідач-1, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив з підстав того, що оскільки володільцем автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН та автомобіля "MAN", реєстраційний номер АА5182МС, є одна й та сама особа - ДП "Укрекоресурси", відбулося припинення зобов'язання у зв'язку із поєднанням боржника і кредитора в одній особі у відповідності до ст. 606 ЦК України

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" та відкладено розгляд справи.

27.11.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав заперечення на відзив, в якому наголосив на тому, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, власником транспортного засобу "Ford Cargo", державний реєстраційний номер АА4567НН є ТОВ "ОТП Лізинг", а тому посилання відповідача-1 на ст. 606 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

В свою чергу, представники відповідачів-1, 2 проти позову заперечили в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.01.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012 між позивачем, як страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, перелік яких наведений в Додатку №3, який є невід'ємною частиною цього договору, а саме автомобіля "Ford Cargo" кузов №96212, 2012 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, вигодонабувачем є страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", а лізингоодержувачем - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.

Строк дії договору встановлено з 17.12.2012 по 16.12.2013.

13.05.2013 о 17 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Вакуленчука, 4 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН та автомобіля "MAN", реєстраційний номер АА5182МС, а саме: Пастух А.А., рухаючись заднім ходом на автомобілі "MAN", реєстраційний номер АА5182МС, не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого відбулося зіткнення з припаркованим автомобілем "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Пастухом Анатолієм Анатолійовичем вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві №9198299 про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.06.2013 встановлено порушення Пастухом Анатолієм Анатолійовичем вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, Пастуха Анатолія Анатолійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до рахунку №179312 від 23.05.2013 виставленого власнику транспортного засобу ПрАТ "ОТП Лізинг", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН складає 39716,10 грн.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №1043 від 11.06.2013, складеного оцінювачем Половинчаком О.А. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11294/11 ФДМУ від 20.01.2011) вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 39084,24 грн.

30.10.2013 власник застрахованого автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, звернувся до позивача із заявою щодо виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012, в якій просив здійснити йому виплату страхового відшкодування.

01.11.2013 позивачем був складений та підписаний страховий акт №119/12-Т/Ц2-1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 27356,50 грн. на рахунок страхувальника.

На підставі складеного страхового акту №119/12-Т/Ц2-1 від 01.11.2013 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 27356,50 грн. на рахунок ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №464 від 04.11.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - "MAN", реєстраційний номер АА5182МС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, належить Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та знаходився під керуванням водія Пастуха Анатолія Анатолійовича, який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, що підтверджено під час розгляду справи.

За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "MAN", реєстраційний номер АА5182МС встановлена в судовому порядку та повинна бути відшкодована Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, як роботодавцем винної у вчиненні ДТП особи.

Цивільно-правова відповідальність Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, як володільця автомобіля "MAN", реєстраційний номер АА5182МС, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" згідно із полісом серії АВ №6425528, строк дії якого з 15.05.2012 по 14.05.2013.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АВ №6425528) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford Cargo", реєстраційний номер АА4567НН, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, складає 39084,24 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача-1 із претензією №031213-4620/к від 03.12.2013 з проханням відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 27356,50 грн.

Втім, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" відповіді на вимогу не надало, виплату страхового відшкодування не здійснило.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АВ №6425528 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 26846,50 грн. (27356,50 грн. (сума страхового відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза) = 26846,50 грн.).

При цьому, статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, різниця між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди в сумі 510,00 грн. підлягає стягненню з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, як зі страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом АВ №6425528 від 15.05.2012 та роботодавця водія Пастуха Анатолія Анатолійовича, якого визнано винним у скоєнні ДТП .

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надали доказів часткової або повної сплати заявлених до стягнення сум, а доводи відповідача-1 про те, що оскільки володільцем обох транспортних засобів, за участі яких сталася ДТП 13.05.2013 є Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов'язання, в силу ст. 606 Цивільного кодексу України припинено, є помилковим.

Так, з договору добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012 вбачається, що ДП "Укрекоресурси" є лізингоодержувачем, а не вигодонабувачем.

При цьому, страховою виплатою за договором №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012 є виплата суми своєму страхувальнику, одночасно вигодонабувачу за договором - ТОВ «ОТП Лізинг», на підставі відповідної заяви, шляхом перерахування на його поточний рахунок або видачі її готівкою страхувальнику.

Відтак, страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №119/12-Т/Ц2 від 17.12.2012 було виплачено позивачем не ДП "Укрекоресурси", як потерпілому, а ТОВ "ОТП Лізинг" як страхувальнику та вигодонабувачу за договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №464 від 04.11.2013.

До того ж, з заявами про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування звертався саме страхувальник - ТОВ «ОТП Лізинг».

Натомість, відповідач-1, відповідно полісу серії АВ №6425528, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", взяв на себе зобов'язання здійснити відшкодування шкоди, завданої його страхувальником майну третіх осіб.

Доказів наявності будь-яких обмежень/виключень з вказаної імперативної норми закону, передбачених полісом серії АВ №6425528, суду не надано.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2013 по справі №5011-16/14500-2012.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03118, м. Київ, просп. Червонозоряний, 150, ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування в розмірі 26846 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок шість) грн. 50 коп. та 1792 (одну тисячу сімсот дев'яносто дві) грн. 94 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП "Укрекоресурси") (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, ідентифікаційний код 20077743) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) франшизу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. та 34 (тридцять чотири) грн. 06 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.01.2015.

Суддя Т.В.Васильченко