Ухвала суду № 42404284, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/10077/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 2-а-8404/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лергіт»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лергіт» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492310 від 24 червня 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492310 від 24 червня 2010 року. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ «Лергіт» суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Лергіт», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Новий побут, 2, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Лергіт», за результатами якої складений акт від 07 червня 2010 року на бланку № 020301 (зареєстрований за № 4810/20/40/23/23919160).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: у непроведенні розрахункових операцій по прийманню орендної плати на загальну суму 6000,00 грн. через реєстратор розрахункових документів і невидачі розрахункових документів на вказану суму; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1448,25 грн.) сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових документів (1408,50 грн.), яка склала 39,75 грн.; незабезпеченні зберігання фіскального звітного чека (Z-звіту) № 0152 у книзі обліку розрахункових операцій.

Від підписання акту перевірки ОСОБА_1 відмовилась, про що було складено акт відмови № 137/2310.

24 червня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0003492310, яким згідно з пунктами 1, 4 статті 17, статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Лергіт» штрафні (фінансові) санкції у сумі 33538,75 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» саме позивачем, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не перебуває в трудових відносинах з позивачем, а являється продавцем у господарській одиниці, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, яка орендує у позивача частину приміщення згідно договору оренди № 1 від 02 січня 2010 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент проведення перевірки у приміщенні магазину, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новий побут, 2, здійснювали свою діяльність два суб'єкти підприємницької діяльності: ТОВ «Лергіт» та фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є продавцем у господарській одиниці фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з якої у неї укладений трудовий договір № 328 від 19 лютого 2004 року, який зареєстровано у Московському районному центрі зайнятості 19 лютого 2004 року (арк. справи 123), що також підтверджується довідкою ДПІ у Московському районі м. Харкова (арк. справи 124).

Також, матеріали справи містять штатний розклад працівників ТОВ «Лергіт» на 2010 рік, в якому ОСОБА_1 не значиться (арк. справи 125).

Разом з цим, в акті перевірки вказано, що перевірка була проведена в присутності ОСОБА_1, яка, в свою чергу, вказала, що на місці проведення розрахунків, у господарській одиниці, де вона працює, знаходиться 1448,25 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за недотримання вказаних вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена в пунктах 1, 4 статті 17, статті 22 цього Закону.

За таких обставин, а також зважаючи на те, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» саме позивачем, з урахуванням того, що ОСОБА_1 є працівником іншого підприємця, який здійснює свою діяльність у одному приміщенні з позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного рішення є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ В.В. Кошіль

______ Т.М. Шипуліна