Ухвала суду № 42404252, 14.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2015 р. м. Київ К/9991/32177/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Веденяпін О.А., Зайцев М.П.,

за участю секретаря Стадницької Ю.Є.,

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Гаркуши О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби (далі -Західна МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012

у справі № 2а-10794/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скала" (далі - Товариство)

до Західної МДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011 № 0000772330 та від 27.04.2011 № 0000782330.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012, позов задоволено з посиланням на те, що подані позивачем первинні документи підтверджують фактичне виконання господарських операцій у рамках правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп» (далі - ТОВ «С.Дж.Р. Груп»), тоді як правопорушення контрагента не можуть впливати на податковий облік платника податків - покупця.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства, дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань перевірки відомостей, отриманих від ТОВ «С.Дж.Р. Груп», яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2008 по 31.12.2009.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 06.04.2011 № 544/23-304/21265317 та прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 № 0000772330, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 074 350 грн. (у тому числі 1 659 400 грн. за основним платежем та 414 850 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 № 0000782330, за яким Товариство зобов'язано сплатити ПДВ у сумі 1 659 400 грн. (у тому числі 1 327 520 грн. за основним платежем та 331 880 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дії став висновок податкового органу про незаконне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за операціями з придбання домкратного обладнання та монтажних робіт, у зв'язку з фіктивним характером цих операцій.

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який визначав порядок формування податкового кредиту на час виконання спірних господарських операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У справі, що переглядається, висновок судів про дотримання позивачем наведених вимог при формуванні податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «С.Дж.Р. Груп» мотивований посиланням на подані Товариством договори, накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.

У той же час суди не перевірили належним чином доводи податкового органу про те, що зазначені документи не відображають реального змісту господарських правовідносин між позивачем та спірним контрагентом і мають штучний характер. Даний факт, на думку ДПІ, підтверджується як фіктивним характером діяльності ТОВ «С.Дж.Р. Груп» (яке не перебуває за юридичною адресою, не має майна, основних фондів, транспортних засобів та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних поставок, зареєстровано на особу, яка заперечує свою причетність до діяльності цього товариства, не звітує до контролюючих органів), так і відсутністю доказів транспортування обладнання у процесі його поставки позивачеві, залучення ТОВ «С.Дж.Р. Груп» додаткових ресурсів для виконання цих поставок, а також доказів фактичного допуску працівників до виконання монтажних робіт на режимних залізничних об'єктах.

Перевірка наведених доводів податкового органу вимагає ретельного дослідження судом усіх обставин щодо фактичного руху активів у процесі виконання спірних операцій шляхом з'ясування як транспортувався актив, де зберігався, ким приймався, у тому числі із встановленням посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі. Також суди не звернули увагу на те, що наявні у справі посвідчення про відрядження працівників Товариства для виконання монтажних робіт свідчать про здійснення останніх саме позивачем у справі з документальним оформленням їх як робіт, виконаних сторонньою організацією. А тому для правильного вирішення цього спору судам необхідно було перевірити і порядок виконання розглядуваних робіт, з'ясувавши, на яких саме об'єктах відповідні роботи проводилися, які особи конкретно контролювали виконання цих робіт; кому саме та яким чином було забезпечено доступ до об'єктів для виконання робіт, шляхом, зокрема, надання перепусток, подання списків осіб охороні тощо, яким чином позивач здійснював поточний контроль за станом виконання робіт тощо.

Суди не надали будь-якої правової оцінки факту порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «С.Дж.Р. Груп» по звинуваченню у вчиненні злочину, передбаченому статтею 367 Кримінального кодексу України, у світлі впливу обставин, встановлених у цій кримінальній справі, на порядок оформлення первинних документів за розглядуваними господарськими операціями.

Таким чином, оскільки судами порушені вимоги процесуального закону про всебічне та повне дослідження обставин у справі, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення зазначених недоліків.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Державної податкової служби її правонаступником - Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Державної податкової служби її правонаступником - Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

2. Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі № 2а-10794/11/2070 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.А. Веденяпін М.П. Зайцев