Ухвала суду № 42404242, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/7769/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Іванов К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Присяжного О.В., Камінської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 2а-7472/09/0670

за позовом Комерційного виробничо-торгового підприємства «Коростеньхарч»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комерційне виробничо-торгове підприємство «Коростеньхарч» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000922301/0 від 11 грудня 2008 року та № 0000302301/1 від 29 січня 2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року позов було задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області від 11 грудня 2008 року №0000922301/0 та від 29 січня 2009 року № 0000302301/1.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Коростенська ОДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу КВТП «Коростеньхарч», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Коростенська ОДПІ Житомирської області провела планову виїзна перевірку КВТП «Коростеньхарч» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 319/23-01/01549871 від 02 грудня 2008 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого у періоді, який перевірявся, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 63484,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2007 року у сумі 10042,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 6750,00 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 19748,00 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 16144,00 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 10800,00 грн.; пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.1.10 пункту 5.1 статті 5, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1351122,00 грн., в тому числі: за квітень 2007 року на суму 125429,00 грн., за травень 2007 року на суму 132420,00 грн., за червень 2007 року на суму 29591,00 грн., за вересень 2007 року на суму 121708,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 126580,00 грн., за листопад 2007 року на суму 129832,00 грн., за грудень 2007 року на суму 133649,00 грн., за січень 2008 року на суму 86165,00 грн., за лютий 2008 року на суму 79171,00 грн., за березень 2008 року на суму 107991,00 грн., за квітень 2008 року на суму 127619,00 грн., за травень 2008 року на суму 125822,00 грн., за червень 2008 року на суму 25145,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що: у період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року позивач неправомірно включив до складу валових витрат суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбання товарів для харчування у школах учнів, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, вартість яких була об'єктом оподаткування податком на додану вартість в сумі 253937,00 грн., та неправомірно не включив вказану суму податку на додану вартість до податкового кредиту; у період з 12 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 29 лютого 2008 року по 30 червня 2008 року позивач (субпідрядник) неправомірно не оподаткував податком на додану вартість (вказував ставку - без податку на додану вартість) вартість послуг у розмірі 8025297,41 грн., наданих ним ТОВ «Гудок» (генпідряднику) згідно договорів субпідряду № 1 від 12 січня 2007 року та б/н від 29 лютого 2008 року, за послуги по харчуванню дітей у навчальних закладах, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1605059,00 грн.

11 грудня 2008 року Коростенська ОДПІ Житомирської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення № 0000922301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила КВТП «Коростеньхарч» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 87787,00 грн., у тому числі: 63484,00 грн. - за основним платежем, 24303,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

11 грудня 2008 року Коростенська ОДПІ Житомирської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення № 0000932301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила КВТП «Коростеньхарч» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2702244,00 грн., у тому числі: 1351122,00 грн. - за основним платежем, 1351122,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була задоволена частково - залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 11 грудня 2008 року та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 11 грудня 2008 року в частині 675561,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

29 січня 2009 року Коростенська ОДПІ Житомирської області на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000302301/1, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила КВТП «Коростеньхарч» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2026683,00 грн., у тому числі: 1351122,00 грн. - за основним платежем, 675561,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що операції з надання позивачем послуг по харчуванню в школах дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від оподаткування податком на додану вартість у відповідності до положень підпункту 5.1.10 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 3 підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 5.1.10 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року № 1200, відповідно до пункту 4 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) харчування учнів у професійно-технічних училищах, загальноосвітніх школах-інтернатах, спеціальних школах, що функціонують самостійно чи у складі комплексу, за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється за натуральними нормами (денна норма кожного виду продуктів на одного учня для приготування готових страв у грамах), які затверджуються МОЗ та Міносвіти за погодженням з Мінфіном (абзац 1). У денних середніх навчальних закладах за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється харчування учнів з числа дітей, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей, які проживають у сім'ях, а також за рішенням педагогічної ради - частково вихованців груп продовженого дня (10 відсотків складу групи - повністю, 15 відсотків - наполовину) (абзац 2). Усі інші учні харчуються за власні кошти (абзац 3).

Разом з цим, постановою Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2006 року у справі № 38/315-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року, було визнано протиправними та нечинними абзаци 2, 3 пункту 4 Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року № 1200.

Абзацом 5 частини 3 статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, в тому числі, організацію безкоштовного харчування учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України було зобов'язано у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ «Гудок» є переможцем тендеру на організацію харчування на 2007 - 2008 роки відповідно до умов тендерної документації харчування дітей, затвердженої Міністерстовим праці та соціальної політики України 27 жовтня 2006 року.

11 січня 2007 року між Міністерством праці та соціальної політики України (замовником) та ТОВ «Гудок» (виконавцем) був укладений договір № 07/07 на організацію безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до умов якого виконавець надає послуги з організації харчування дітей за цінами згідно додатку 1 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах та в порядку, визначених договором. Замовник та виконавець, керуючись законами України: «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», постановами Кабінету Міністрів України: від 21 травня 1998 року № 25 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 20 вересня 2005 року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 03 листопада 1997 року № 1200 «Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість», від 22 листопада 2004 року № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», а також спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», беруть взаємні зобов'язання по організації харчування дітей середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів, коледжів, технікумів (училищ) (пункт 1.1 статті 1 договору); виконавець має право залучати до виконання умов даного договору субпідрядників (пункт 1.6 статті 1 договору).

З метою належного виконання умов зазначеного вище договору між ТОВ «Гудок» (генпідрядником) та КВТП «Коростеньхарч» (субпідрядником) були укладені договори субпідряду від 12 січня 2007 року № 1 та від 29 лютого 2008 року б/н, відповідно до умов яких субпідрядник зобов'язаний надати послуги з організації харчування дітей за цінами згідно з додатками №1 зазначених договорів, а генпідрядник відповідно до актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) зобов'язаний прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах та в порядку, визначених цим договором (пункти 1.1 статей 1 договорів).

В силу положень частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до пункту 8 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що оплату позивачу за надані ним послуги здійснювало Міністерство праці та соціальної політики України через рахунок ТОВ «Гудок» без зміни цільового призначення коштів, характеру походження та вартості, норм харчування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ) з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Коростенської ОДПІ Житомирської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна