Ухвала суду № 42404082, 12.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року м. Київ К/800/51825/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справи за

касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Луцьк»

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року

у справі № 803/150/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Луцьк»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Універмаг «Луцьк» звернулось до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Універмаг «Луцьк» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень та серпень 2012 року, відповідачем складено акт від 15.10.2012 року № 5296/22 6/01557325, яким встановлено порушення: - абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1 797 462, 00 грн. та завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на загальну суму 1 797 462, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 26.10.2012 року №0000132206, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 797 462,00 грн., в тому числі, за січень 2012 року - на суму 56 698, 00 грн., за лютий 2012 року - на суму 130 641, 00 грн., за травень 2012 року - на суму 43 233, 00 грн., за липень 2012 року - на суму 33 333, 00 грн., за серпень 2012 року - на суму 1 533 557, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки сума в розмірі 1 797 462,00 грн. не була включена до бюджетного відшкодування до початку проведення перевірки податковим органом.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до пп.14.1.18 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, жодна норма Податкового кодексу України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, за винятком строку, який визначений у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

За таких обставин, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, є незаконною.

Поряд із викладеним, слід зазначити, що відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З наведеної норми вбачається, що вона застосовується тільки у разі коли податковий орган за результатами перевірки виявляє суму бюджетного відшкодування, яка не заявлялась.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Універмаг «Луцьк» в податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року задекларовано податкові зобов'язання 22 457, 00 грн., податковий кредит - 229 665, 00 грн. та визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, у розмірі 207 208, 00 грн., яке визначене, зокрема, у зв'язку із включенням до податкового кредиту операції з проведення робіт щодо реконструкції існуючого універмагу за договором із ТзОВ «Інститут проектування «Комфортбуд» від 26.05.2011 року № 0705.

Встановлено, що на виконання умов даного договору позивачем проведено оплату за виконані у січні 2012 року роботи відповідно до платіжного доручення від 26.01.2012 року № 441 на суму 150 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 25 000, 00 грн. Крім того, в тому ж періоді ПАТ «Універмаг «Луцьк» на виконання умов договору отримало проектні роботи на суму 340 185, 00 грн., в тому числі ПДВ - 56 697, 50 грн., попередня оплата яких проведена у листопаді 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

За даними Додатка 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до податкових декларацій з ПДВ за січень-лютий 2012 року не включена частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ПАТ «Універмаг «Луцьк» постачальникам товарів робіт/послуг у попередніх звітних періодах та яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів).

Також, встановлено, що на виконання умов договору між ПАТ «Універмаг «Луцьк» ПП «Будівельний транспортний сервіс» від 26.01.2012 року № 26/01-12 відповідно до платіжного доручення від 31.01.2012 року № 443 перераховано аванс в сумі 275 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 45 833, 33 грн. Роботи з демонтажу будівельних конструкцій по даному договору отримано ПАТ «Універмаг «Луцьк» в травні 2012 року на суму 259 400, 00 грн., в тому числі ПДВ - 43 233, 33 грн., однак відповідно до Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року по постачальнику ПП «Будівельний транспортний сервіс» до бюджетного відшкодування дана сума не включена.

19.01.2012 року ПАТ «Універмаг «Луцьк» на виконання договору підряду з ТОВ «Паля» від 17.01.2012 року відповідно до платіжного доручення від 19.01.2012 року № 428 перераховано кошти за матеріали в сумі 448 713, 60 грн., в тому числі ПДВ - 74 758, 60 грн., однак відповідно до Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року по постачальнику ТОВ «Паля» до бюджетного відшкодування дана сума не включена.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Універмаг «Луцьк» було укладено ряд договорів з ПАТ «ЕНКО», зокрема, договір на виконання проектних робіт від 07.11.2011 року № 07-11, договір підряду від 05.01.2012 року № 05-П/12, договір купівлі-продажу товарів та послуг від 16.01.2012 року № 16-01/12.

Для забезпечення виконання умов вищезазначених договорів та додаткових угод ПАТ «Універмаг «Луцьк» проведено у січні 2012 року попередню оплату в загальній сумі 371 810, 04 грн., в тому числі ПДВ - 61 968, 34 грн. (платіжні доручення від 19.01.2012 року №422, від 30.01.2012 року №444, від 30.01.2012 року №445).

По проведеній попередній оплаті 31.01.2012 року за трансформаторну підстанцію 2ТП1000-10 в сумі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 33 333, 33 грн. (платіжне доручення від 30.01.2012 року №445) ПАТ «Універмаг «Луцьк» отримано товар від ПАТ «ЕНКО» у липні 2012 року.

Відповідно до Додатка 2 до податкових декларацій з ПДВ по даному постачальнику до бюджетного відшкодування в лютому 2012 року суми ПДВ в розмірі 28 635, 00 грн. та у липні 2012 року в розмірі 33 333, 33 грн. включені не були.

Встановлено, що відповідно до Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 по постачальнику ДП «Арсенал СТ-12» ТзОВ «Арсенал СТ» сума ПДВ у розмірі 2 220,74 грн., фактично сплачена цьому постачальнику у січні 2012 року, до бюджетного відшкодування включена не була.

Встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року позивачем задекларовано податкові зобов'язання - 24 952, 00 грн., податковий кредит - 1 844 099, 00 грн. та визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) в розмірі 1 819 147,00 грн.

Причиною виникнення у ПАТ «Універмаг «Луцьк» від'ємного значення у серпні 2012 року є включення до податкового кредиту попередньої оплати ПАТ «ЕНКО» за будівельно-монтажні роботи з реконструкції універмагу «Луцьк» на загальну суму 1 139 839, 20 грн., в тому числі ПДВ - 189 973, 00 грн. відповідно до платіжних доручень від 27.08.2012 року №728 на суму 209 676, 00 грн., № 729 на суму 699 756, 00 грн., № 731 на суму 178 416, 00 грн., № 730 на суму 51 991, 20 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Універмаг «Луцьк» у серпні 2012 року отримано товару на загальну суму 504 088, 68 грн., в тому числі ПДВ - 84 014, 78 грн., по проведеній попередній оплаті ПАТ «ЕНКО» у травні 2012 року відповідно до платіжного доручення від 28.05.2012 року № 595. ПДВ в сумі 84 014, 78 грн. включено до податкового періоду у травні 2012 року, однак відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів ПАТ «Універмаг «Луцьк» постачальнику ПАТ «ЕНКО», до бюджетного відшкодування в розмірі 84 014, 78 грн. включена не була.

Встановлено, що на виконання договору генерального підряду на будівництво від 07.02.2012 року та додаткової угоди до цього договору від 01.03.2012 року генеральним підрядником Корпорацією «Альтіс-Холдінг» виконано в серпні 2012 року роботи з реконструкції універмагу «Луцьк» на загальну суму 8 578 927,15 грн., в тому числі ПДВ - 1 429 821, 19 грн.

Попередня оплата вказаних робіт проведена позивачем частково в березні 2012 року в сумі 3 480 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 580 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 19.03.2012 року № 519, від 21.03.2012 року № 522, від 27.03.2012 року № 522 та частково у квітні 2012 року в сумі 6 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 133 333, 33 грн. відповідно до платіжного доручення від 05.04.2012 року № 509. ПДВ з проведених попередніх оплат включено до податкового кредиту у березні 2012 року в сумі 580 000,00 грн. та у квітні 2012 року в сумі 1 133 333,33 грн.

Крім того, як встановлено судами, ПАТ «Універмаг «Луцьк» у серпні 2012 року отримало від генерального підрядника ПАТ «ОТІС» роботи по виготовленню та монтажу ліфтового обладнання на загальну суму 118 323, 61 грн., в тому числі ПДВ - 19 720, 00 грн. по проведеній попередній оплаті в сумі 2 990 814, 60 грн., в тому числі ПДВ - 498 469, 10 грн. згідно з договором на виготовлення та монтаж ліфтового обладнання від 17.01.2012 року. ПДВ в сумі 498 469, 10 грн. включено до податкового кредиту в березні 2012 року, однак відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року залишок від'ємного значення, фактично сплачений отримувачем товарів постачальникам товарів, зокрема, по операціях з Корпорацією «Альтіс-Холдінг» в розмірі 1 429 821, 19 грн. та по операціях з ПАТ «ОТІС» в розмірі 19 720, 61 грн. до бюджетного відшкодування включений не був.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичні обставини щодо взаємовідносин між ПАТ «Універмаг «Луцьк» та контрагентами сторонами в судовому засіданні не оспорювалися.

В деклараціях з податку на додану вартість позивача за січень 2012 року, лютий 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року та серпень 2012 року в графі 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)» позивачем проставлено «-» (прочерк).

Таким чином, не надавши відповідачеві розрахунок бюджетного відшкодування за вказаний період, позивач втратив право на отримання бюджетного відшкодування за результатами даних операцій в загальній сумі 1 797 462, 00 грн.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, положення якої передбачають, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230 КАС України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Луцьк» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі № 803/150/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук