Рішення № 42401216, 23.09.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4112/14-ц

Номер провадження 2/404/1895/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Галагана О.В.,

при секретарі - Голенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області та Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про виселення , -

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, по якій просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 3 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11367802000. В якості забезпечення зобов»язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір, посвідчений 03.07.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у відповідності до якого ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «Укрсиббанк») та ПАТ «Дельта Банк», до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора ПАТ «Укрсиббанк», а ПАТ «Дельта Банк» набуло статус первісного кредитора згідно ст. ст. 512-514, 516, 517 ЦК України.

02.12.2009 р. рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда вирішено стягнути кредитну заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

В зв»язку з тим, що рішення суду на даний час не виконано, банком було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимогу банку про виселення боржником 18.04.2014р. виконано не було.

Вважає, що відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Крім того наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається стягнення, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

06.02.2013 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції було складено акт опису й арешту майна в той же день боржником передано ключі від зазначеної квартири. Станом на сьогоднішній день в даній квартирі мешканці зареєстровані, але ніхто не проживає.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області та Службу у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2014 року до участі в справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судове засідання представник позивача не з»явилась, надала до суду заяву, якою просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з»явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради надала до суду заяву, якою просила провести розгляд справи без її участі, у вирішенні справи послалась на розсуд суду.

Представник третьої особи Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області в судове засідання не з»явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №11367802000 від 03 липня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 остання отримала споживчий кредит на придбання квартири в розмірі 78650,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 381413, 18 грн. з нарахуванням процентів за користування кредитом відповідно до договору кредитування та кінцевим терміном погашення 03 липня 2029 року /а.с. 7-13/.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 03 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 75,65 кв.м. Договір іпотеки посвідчений 03 липня 2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №1247.

Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки, загальна вартість предмета є договірною і визначається сторонами в сумі 477 245 грн. 55 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2009 року позовні вимоги АКІБ «УкрСибБанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № 11367802000 від 03.07.2008 року на користь АКІБ «УкрСибБанк», р/р № 2909400008304 в АКІБ «УкрСибБанк», код ЄДРПОУ 09807750, код банку 351005 в розмірі 619724,34 грн. та судові витрати в розмірі 1730 грн. /а.с. 14-15/.

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «Укрсиббанк») та ПАТ «Дельта Банк», до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора ПАТ «Укрсиббанк», а ПАТ «Дельта Банк» набуло статус первісного кредитора.

Згідно довідки №1348 від 24.04.2014 року, виданої Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №11, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 6/.

11 квітня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» направило ОСОБА_1 вимогу, якою вимагало на протязі 30-ти днів звільнити квартиру АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та припинити реєстрацію місця проживання в зазначеній квартирі всіх осіб, зареєстрованих в ній на сьогоднішній день /а.с. 16-18/.

Договором іпотеки передбачено як досудовий, так і судовий порядок задоволення вимог іпотекодержателя. Так, згідно п.п. 5.5.1., 5.5.2. договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов»язань за цим та/або за кредитним договором у встановлений іпотекодержателем тридцятиденний строк такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. В такому випадку цей договір згідно ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі цього Договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачене рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90% вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки

Іпотекодержатель має право організувати продаж шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем, який укладається за письмовою згодою іпотекодерджателя в порядку визначеному ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом і іпотечні сертифікати». При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя /п. 5.5.3 договору іпотеки/.

Згідно п. 5.6 договору іпотеки право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя, встановлених п.5.5. цього Договору та вибір способу задоволення таких вимог належить Іпотекодержателю.

Частиною 1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

За змістом ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя (кредитора) або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у позовній заяві зазначає, що в квартирі АДРЕСА_1, на даний час ніхто не проживає. Таким чином, суд вважає, що між сторонами відсутній спір щодо виселення з квартири.

Також, суд вважає необхідним вказати, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачі отримали повідомлення банку, в матеріалах справи наявні лише докази направлення ОСОБА_1 вимоги про виселення та відсутні докази її фактичного отримання.

Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки на даний час відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, підстав для виселення її та інших осіб, які проживають у вказаному житловому приміщенні, немає.

Крім того, представник позивача в позовній заяві посилається, що 06.02.2013 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції було складено акт опису й арешту майна в той же день боржником передано ключі від зазначеної квартири, проте будь-яких належних чи допустимих доказів цьому суду не надано.

Згідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII від 03.06.2014 року, протягом дії цього Закону ( втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості ) : не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку, а вимога про виселення є похідною від звернення стягнення на предмет іпотеки є підстави до застосування мораторію.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішення суду по справам даної категорії є безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка виселена, реєстраційний орган не вправі відмовити в знятті з реєстрації такої особи з посиланням на те, що суд не зобов'язав його вчинити цю дію. Тобто, реєстраційний орган не наділений правом аналізувати рішення суду з точки зору його законності та обґрунтованості, тому у задоволенні вищевказаної частини вимог також слід відмовити.

В межах обґрунтування позову підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного та ст.ст. 10, 11, 213-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області та Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про виселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення .

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда