Рішення № 42400547, 14.01.2015, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5365/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2015 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: представника позивача - Ковалишкіна В.В., представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.03.2006 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, на підставі якого останній був наданий кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві від 27.03.2006 року.

Банк повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору.

Однак позичальник не виконує вимоги кредитного договору щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредиту станом на 29.03.2013 року в сумі 42881 грн. 99 коп., у тому числі: 9651 грн. 07 коп. заборгованість за кредитом, 30712 грн. 73 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2018 грн. 19 коп. штраф (процентна складова).

Представником позивача за довіреністю Ковалишкін В.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що ОСОБА_3 отримувала кредитну картку терміном дії якої - лютий 2010 року, а останній платіж за карткою здійснила 16.07.2008 року. А отже позивач пропустив строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.

Просив застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦПК України особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 27.03.2006 року отримала кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

ОСОБА_3 не виконала своїх зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів, обумовлених договором, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту станом на 29.03.2013 року в сумі 42881 грн. 99 коп., у тому числі: 9651 грн. 07 коп. заборгованість за кредитом, 30712 грн. 73 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2018 грн. 19 коп. штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Так, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Скасовуючи попередні рішення у цій справі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 10.09.2014 року зазначив, що суд, вирішуючи спір, не встановив дату останнього платежу та строку дії картки, чим порушив норми процесуального права.

Як встановлено судом та підтверджено листом ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 була отримана кредитна картка, строк дії якої становив - лютий 2010 року.

Відповідно до матеріалів справи, останній платіж з погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_3 зробила 16.07.2008 року в сумі 300 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 не виконала свого зобов'язання щодо погашення боргу, проте ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 29.05.2013 року.

Строк дії договору сторін не залежить від стану виконання зобов'язань і не може вважатися продовженим через невиконання зобов'язань.

Згідно п. 5.3 Правил користування платіжною карткою строк і порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений в Пам'ятці клієнта, що є невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості за кредитом.

У відповідності до розрахунку заборгованості кінцева дата повернення кредиту за договором від 27.03.2006 року є 30.12.2011 року, а отже вимоги банку за період з 29.05.2010 року по 29.03.2013 року в сумі 23227 грн. 93 коп. заявлені в межах строку позовної давності та підлягають задоволенню.

ПАТ КБ «ПриватБанк» не заявляло про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності за вимогами до 29.05.2010 року, а у відповідності до ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, пропуск цього строку тягне відмову у захисті порушеного права та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57-61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором від 27.03.2006 року в сумі 23227 грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 232 грн. 28 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Крамаренко