Ухвала суду № 42394163, 21.01.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/692/15-ц

провадження 2/201/1166/2015

УХВАЛА

21 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 ОСОБА_2, в інтересах малолітньої ОСОБА_1, до ОСОБА_3 Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа: управління служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання протиправною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, в інтересах малолітньої, ОСОБА_1 20 січня 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа: управління служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання протиправною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії.

З позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги витікає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу також з приводу нерухомого майна, оскільки після звернення позивача до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому позивач просить суд визнати цю постанову протиправною та зобовязати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, а саме: на ? частину квартири АДРЕСА_1 та 53 по пр. Карла Макса у м. Дніпропетровську.

Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пунктом 43 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ визначено, що якщо предявлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (обєктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов предявляється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Статтею 114 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а зі змісту позовних вимог витікає, що спірні правовідносини виникли з приводу нерухомого майна, однак з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та самих позовних вимог, вбачається, що основна частина спірного нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях, є квартира, що знаходиться у АДРЕСА_2, тобто у Кіровському районі м. Дніпропетровська, а тому ця справа не підсудна цьому суду.

Крім того, слід зазначити, що позивач у позовній заяві не вказує та не обґрунтовує підстави звернення з вказаною позовною заявою саме до цього суду, а тому з урахуванням вище викладено вказана позовна заява не підсудна цьому суду.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Таким чином, та з урахуванням вище зазначеного, вважаю за необхідне позов повернути позивачу та рекомендувати звернутися до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 114, ст. 115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2, в інтересах малолітньої ОСОБА_1, до ОСОБА_3 Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа: управління служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання протиправною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії вважати неподаною і повернути позивачу та рекомендувати звернутися до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя